го характеру громадянам похилого віку та інвалідам, які гостро потребують соціальної підтримки. Обсяг соціальних послуг зазначеній категорії громадян встановлено федеральним Переліком гарантованих державою соціальних послуг. У ньому передбачено, зокрема, разове забезпечення гостро потребують безкоштовним гарячим харчуванням чи продуктовими наборами; разове надання матеріальної допомоги; забезпечення гостро потребують одягом, взуттям та іншими предметами першої необхідності. Муніципальні центри соціального обслуговування, здійснюють термінове соціальне обслуговування (або відділення, створювані при органах соціального захисту населення), організовують для осіб, які потребують соціальної підтримки, екстрену медико-психологічну допомогу, сприяють у працевлаштуванні, у наданні тимчасового житлового приміщення (у необхідних випадках), організують юридичні консультації [26].
| Отже, виходячи з інтересів громадян соціальне обслуговування може носити не тільки постійний або тимчасовий характер, але і за певних умов - разовий характер з урахуванням реальних потреб осіб похилого віку та інвалідів.
Соціально-консультативна допомога
В установах соціального обслуговування клієнтам соціальної служби надаються консультації з питань соціально-побутового та соціально-культурного забезпечення життєдіяльності, психолого-педагогічної допомоги, соціально-правової захисту.
Організація соціально-консультативної допомоги покладено законодавством на муніципальні центри соціального обслуговування, а також на органи соціального захисту населення, які створюють відповідні підрозділи.
Соціально-консультативна допомога громадянам похилого віку та інвалідам спрямована на їх адаптацію в суспільстві, ослаблення соціальної напруженості, створення сприятливих стосунків у сім'ї, а також на забезпечення взаємодії особистості, сім'ї, суспільства і держави [27].
Соціально-консультативна допомога передбачає:
1) виявлення осіб, які потребують соціально-консультативної допомоги;
2) профілактику різного роду соціально-психологічних відхилень;
3) роботу з сім'ями, в яких живуть громадяни похилого віку та інваліди, організацію їх дозвілля;
4) консультативну допомогу в навчанні, професійної орієнтації та працевлаштування інвалідів;
5) забезпечення координації діяльності державних установ та громадських об'єднань для розв'язання проблем громадян похилого віку та інвалідів;
6) інші заходи по формуванню здорових взаємин і створення сприятливого соціального середовища для громадян похилого віку та інвалідів [28].
В цілому соціально-консультативна допомога спрямована на психологічну підтримку громадян похилого віку та інвалідів. p> 1.4 Реабілітація інвалідів
Органи соціального захисту населення вживають необхідних заходів для реалізації можливості інвалідів працювати на дому. В даний час, коли загострилися проблеми працевлаштування взагалі і працевлаштування інвалідів зокрема, виникає потреба у розширенні надомного праці інвалідів.
Відповідно до постановою Уряду РФ В«Про затвердження порядку участі громадян похилого віку та інвалідів, які проживають в установах соціального обслуговування, в лікувально-трудової діяльності В»від 26 грудня 1996 р. № 1285 [29] в стаціонарних установах соціального обслуговування створюються спеціальні робочі місця для осіб, проживають в них і мають залишкову працездатність. Лікувально-трудова діяльність громадян в стаціонарних установах проводиться під керівництвом інструкторів з праці та інструкторів з підготовки робітників відповідно до планами-розкладами та індивідуальними програмами реабілітації.
Визначення виду і тривалості лікувально-трудової діяльності здійснюється лікарем стаціонарного закладу конкретно для кожного громадянина з урахуванням його бажання. Тривалість лікувально-трудової діяльності не повинна перевищувати 4 год в день [30]. p> Забезпечення інвалідів транспортними засобами і спеціальними засобами пересування є найважливішою умовою їх соціальної реабілітації, можливості повернення до активного способу життя. Федеральний закон В«Про ветеранівВ» від 12 січня 1995 передбачає право інвалідів війни на отримання за наявності встановлених медичних показань (інвалідам I групи по зору або без обох рук - без медичних показань) безкоштовно в користування мотоколяски або легкового автомобіля. Якщо ж є протипоказання до водіння автомобіля або мотоколяски, то інваліду надається право передачі управління ними іншому липу, яка проживає в тому ж населеному пункті. Інвалідам війни, які проживають у сільській місцевості, за їх бажанням замість автомобіля може бути безкоштовно виділені коня і відповідне гужовий транспортний засіб. У разі смерті інваліда війни автомобіль (мотоколяска, кінь) передається в власність родини. Закон надає можливість інвалідам війни (за їх бажанням) замість автомобілів отримувати щорічну грошову компенсацію витрат на тран...