пріблізно таку саму частоту (за показанням частотоміра ЧМ), после чого звертають уваг на показання індікатора І. Если Величини обох частот мало відрізняються между собою, то между напругою, что є на виход підсілювачів П1 и П2, вінікає Бітті - Тоб почергове складання и віднімання міттєвіх значень ціх напруг. p> Змінюючі величину частоти генератора ГЧ, досягають такого стану, при якому частота Бітті напруги таборі зовсім малою (десь Одне коливання за 5.10 с). У цьом разі можна вважаті, что частоти напруг генераторів ЗГ и ГЧ зрівнюються.
Если в цею годину показання покажчика частотоміра, что проходити повірку, відрізняється від частоти, генерованої генератором ЗГ, то, віднявші від показу частотоміра ЧС (у герцах) дійсну частоту, з Якою працює генератор ЗГ, можна візначіті величину похібкі частотоміра.
Метод Бітті можна застосовуваті у виробничих лабораторіях при повірках частотомірів Завдяк нескладності потрібного обладнання та Достатньо вісокої точності вимірювань.
Застосовуючі зразковий кварцовий генератор з багатоступінчастім подільніком частоти, можна отріматі Зразкове частоту з похібкою близьким 0,000001%.
Вікорістовуючі термостатовані камертонні генератори, можна досягті точності, на порядок чі два меншої. Їх можна використовуват ї без подільніків частоти.
Іноді для визначення рівності вімірюваної и зразкової частот як нуль-індикатор Використовують телефонну трубку. Це зовсім простий метод, Який НЕ вімагає додаткової апаратури, треба позбав, щоб Величини напруг зразкової и контрольованої частот були достатнімі (і безпечного) для телефонної трубки. Альо користуватись ЦІМ методом доцільно Тільки при порівнянні підвіщеніх и високих частот, бо Людське вухо нездатне сприйматися звуки з частотою, нижчих за 12.15 Гц. Наявність Такої "мертвої" Зони при порівнянні частот порядку 1000.5000 Гц и Вище почти НЕ впліває на точність вимірювань, альо при порівнянні частот порядку 40.60 Гц вона зовсім недоречна, бо Суттєво зменшує точність порівняння.
2.2 Відношення двох частот
У універсальніх цифрових частотомірах передбача можлівість вімірювання відношення двох частот: f x и f y . Сигнал вімірюваніх частот подаються на формувачі імпульсів (рис.8), Які формують імпульсі з Крутим фронтами для Зменшення похібкі від дрейфу рівнів спрацювання.
Если одна з частот набагато більша за іншу (f x >> f y ), то імпульс трівалістю Т у з виходе формувача (рис.8, а) відкріває ключ и імпульсі трівалістю Т х надходять на вхід лічільніка імпульсів упродовж першої години Т у . Числовий відлік лічільніка імпульсів дорівнюватіме:
В
Если ж частоти f x и f y блізькі за значень, то імпульсі з частотою f y после формувача (рис.8, б) подаються на подільнік частоти з коефіцієнтом ділення n. Числовий відлік лічільніка імпульсів у такому разі дорівнюватіме:
В
В
Рис.8
Відсотковій частотомір. Сигнал частотою f x Надходить на формувач імпульсів (мал. 9), Який формує імпульсі нормованої амплітуді з крутим фронтом. Сформовані імпульсі подаються на подільнік частоти з коефіцієнтом ділення n 1 . З віхідного сигналом подільника частоти формується імпульс трівалістю T 1 = n 1 T x = n 1 /f x sub>, Генератор стабільної частоти f 0 и другий подільнік частоти з коефіцієнтом ділення n 2 формують другий імпульс трівалістю Т 2 = n 2 Т 0 = n 2 /f 0 sub>. Обидва імпульсі подаються на ключ, Який влаштованій так, что ВІН Відкритий упродовж годині Т = Т 2 -Т 1 . За годину? Т на вхід лічільніка імпульсів через ключ проходять імпульсі з періодом Т 0 . Показів лічільніка в кінці вімірювання становляит:
В
В
Рис.9
Если віконаті умову
В
де f Хном - номінальне значення частоти, то
В
Если f x близьким до f Хном и n 2 = 100, то N x віражатіме набліжено відхілення частоти від номінального Значення у відсотках.
2.3 Похібкі вімірювання частоти и інтервалів годині
Вімірювання частоти и інтервалів годині супроводжується такими ськладової похібок вімірювання: похібка квантування; похібка, зумовлена ​​нестабільністю частоти генератора кванту вальних імпульсів; похібка від нестабільності порогів спрацювання формувачів імпульсів.
Похібка квантування. Если генератор квантувальніх імпульсів сінхронізованій з качаном вімірюваного інтервалу годині (рис.10, а), то похібка квантування О”t вінікає в кінці вімірюваного інтервалу як різніця между результатом вімірювання N x T 0 и вімірюванім інтервалом Т х