table cellpadding=0 cellspacing=0>
S 1
t 1
В
Рис.1 Схема стінок печі.
В
Розрахунок ведеться методом послідовних наближень.
Перше наближення.
Попередньо знаходимо тепловий опір кладки при температурі, де - на кордоні шарів (ШБ) і - зовнішніх шарів.
Тепловий опір шару:
В В
Приймаються коефіцієнт тепловіддачі рівним a 0 = 15,.
Зовнішнє тепловий опір:
В
Загальне тепловий опір:
В
Щільність теплового потоку при t п = 1330 про С і t в = 20 про С:
В
Оскільки різниця між попереднім і отриманим значеннями
q> 5%, розрахунок необхідно повторити.
Друге наближення.
Знаходимо температуру на границях шарів кладки:
В В
Середня температура шару:
В
Теплопровідність шару:
В
Теплове опору шару:
В В
Коефіцієнт тепловіддачі:
В
Зовнішнє тепловий опір:
В
Загальне тепловий опір:
В
Щільність теплового потоку при t до = 1330 про С і t в = 20 про С:
В
Оскільки різниця між попереднім і отриманим значеннями q> 5%, розрахунок
необхідно повторити: dq = | q Вў-q 0 |/q Вў Г— 100% = (1341-896)/1341 Г— 100% = 33,18%.
Третє наближення.
Цей розрахунок виконується за аналогією з попереднім, тому наведемо тільки його результати:
t Вў = 922,3 про С; t н = 124,4 про С; `t 1 sub> = 1126,1 про C; `t 2 = 523,379 про C;
R 1 = 0,305 (м 2 Г— К)/Вт; R 2 = 0,598 (М 2 Г— К)/Вт;
a = 15,31 Вт/(м 2 Г— К); R н = 0,065 (М 2 Г— К)/Вт;
R 0 = 0,968 (м 2 Г— К)/Вт; q ВІ = 1353, 305
Так як різниця q Вў і q ВІ менше В± 5%, перерахунку не потрібно.
Тепловий опір поду більше, ніж стін. Звідси можна прийняти питомі втрати через під 0,75 від втрат через стіни, тобто:
Вт/м 2 . p> б) Втрати тепла через кладку склепіння.
Розрахунок проводимо методом послідовного наближення аналогічно розрахунком втрат через кладку стін, тому наведемо лише результати розрахунку: t н = 183,9 про С, a = 52, R 0 = 0,144 , q = 9087,81В . p>
Температура, про
З В В В В В В
В
Рис.2 Схема склепіння печі.
Втрати тепла через кладку обчислюємо за формулою:
В
де - щільність теплового потоку в навколишнє середовище (через стіни, під і склепіння печі);
- розрахункова поверхню i-го елемента кладки, м 2 .
Розрахункова поверхню пода:
В
де В п = 9,6 (м) - ширина печі,
L - довжина поду при торцевої завантаженні:
L = L розр Г— 1,045 = 1,045 Г—.
Розрахункова поверхню зводу:
В
де `H м = H 0 + d = 1,23 м,
H св = H Вў 0 + d = 1,93 м,
H т = 1,5 + d = 1,73 м.
Визначення активної довжини поду по зонах:
методична - L м = L Г— t 1 /St = 34,03 Г— 1,105/3,469 = 10,84 м;
зварювальний - L св = L Г— t 2 /St = 34,03 Г— 1,949/3,469 = 19,12 м;
методична - L т = L Г— t 3 /St = 34,03 Г— 0,414/3,469 = 4,07 м.
Конструктивно приймаємо дві зварювальні зони з L св = 9,56 м.
Отже втрати тепла через кладку:
В
5) Втрати тепла через вікна:
Приймаємо, що вікно посада відкрито весь час (j 1 = 1) на h 0 = 2 Г— d = 0,46 м
Площа відкриття вікна посада:
Товщина кладки стін d ст = 0,464 м.
Коефіцієнт діафрагмування вікна Ф = 0,7 [5. рис.1].
Температура газів:
- біля вікна завдання = 1273К;
- біля вікна видачі = 1533К.
Втрати тепла через вікно завдання:
В
Втрати тепла через вікно видачі:
В
Загальні втрати тепла випромінюванням:
В
6) Втрати тепла з охолоджувальною водою.
У табл.1 [4] вказані водо-охолоджувані елементи методичних печей і втрати в них.
Розрахунком визначаємо лише втрати в поздовжніх і поперечних трубах, так як це становить 80-90% від усіх втрат. Решта втрати враховуються збільшенням отриманих втрат в трубах на 10...