вною зайнятості населення-ня. У ній неминуча вимушене безробіття (природним вважається її рівень до 6%). Безробіття не тільки серйозна соціальна проблема, а й недопроизведенного валовий національний продукт, зниження споживчого попиту і податкових надходжень, зростання витрат держави на посібники. Тому держава прагне забезпечити повну зайнятість працездатного населення, регулює ринок робочої сили, для чого створює відповідні служби зайнятості, організовує нові робочі місця, перепідготовку та перекваліфікацію робочої сили і т.д.
3.3. Регулювання рівня цін
У сферу діяльності держави входить і регулювання цін. Значимість даної функції велика, оскільки динаміка і структура цін об'єктивно відображають стан економіки. У свою чергу, ціни активно впливають на структуру господарства, інвестиційний процес, стійкість національної валюти, соціальну атмосферу. У зв'язку з цим держава зобов'язане впливати на ціни, використовуючи різні методи впливу, проводити певну політику ціноутворення. Наприклад, у будь-якій країні є безліч товарів і послуг, ціни на які визначаються державою: тарифи на залізничні перевезення, електроенергію та ін Найчастіше держава надає цінові субсидії, спеціальні доплати виробникам соціально значущих товарів, встановлює так звані лімітні ціни, визначаючи тільки їх верхні межі.
3.4. Правова основа економічної діяльності
Однією з основних функцій держави є створення правової основи для прийняття економічних рішень. Держава розробляє і приймає закони, що визначають права власності, регулюють підприємницьку діяльність, спрямовані на випуск доброякісних продуктів і медикаментів тощо Для контролю над дотриманням законів створюються спеціальні органи. Наприклад, у США діє Комісія з проблем безпеки товарів широкого вжитку, Управління з контролю над якістю продуктів харчування, медикаментів та косметичних засобів і т.п. <В
3.5. Контроль і розподіл ресурсів
Ринкові механізми не забезпечують раціонального, з суспільної точки зору, розподілу ресурсів. У цих випадках держава бере на себе функцію встановлення адміністративних обмежень і стандартів, спеціальних податків і дотацій, фінансування виробництва суспільних благ або безпосереднього управління їх виробництвом. Через регулювання інвестицій держава впливає на темпи і пропорції суспільного виробництва, використовуючи при цьому фінансовий і кредитно-грошовий механізми. Інвестиції здійснюються як за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів, так і за рахунок приватних інвестицій, які стимулюються за допомогою податкових пільг. Наприклад, з метою стимулювання приватних інвестицій, здійснюваних за рахунок кредитів, держава покриває частину позичкового відсотка за рахунок власних коштів. Така політика вимагає від держави значно менше ресурсів, ніж, якби вона сама займалося інвестуванням проектів.
Можна виділити соціально-орієнтований розподіл ресурсів. Де...