Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Оман). p> • До другої підгрупи арабських нафтовидобувних держав можна віднести країни, які мали тісні контакти з колишнім Радянським Союзом (або ж дотримувалися прорадянської орієнтації).  
 • Представником третьої підгрупи, враховуючи специфіку цієї країни в близькосхідному регіоні, можна назвати Іран. 
				
				
				
				
			  Без сумніву, налагодження конструктивних контактів з нафтовидобувними країнами Аравійського півострова, враховуючи достовірні запаси нафти і газу, якими вони володіють (Саудівська Аравія - 261,5 млрд. барелів, Об'єднані Арабські Емірати - 97,8 млрд. барелів, Кувейт - 96,5 млрд. барелів нефті13), їх місце в міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносинах, а також мінімальну ймовірність появи негативних для України наслідків у процесі розширення з ними контактів і т.п., могло б стати пріоритетним завданням української політики. Однак, на нашу думку, безпосередньо після досягнення незалежності перспектива інтенсивного і масштабної співпраці України з нафтовидобувними країнами Аравійського півострова представлялася малореальною, що було викликано цілим рядом факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру (Традиційно прозахідна орієнтація держав субрегіону; наявність жорсткої конкуренції з боку країн Заходу; відсутність традиційних зв'язків з Україною і виражених інтересів до неї (за винятком, можливо, інтересу як до ймовірному джерелу диверсифікації поставок озброєнь); обмеженість фінансових ресурсів та перехідний стан економіки України і т.д.). 
  Таким чином, виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що українська політика на Аравійському півострові може бути орієнтована на процес тривалого входження в цей субрегіон; реальна віддача від розвитку цього напрямку може дати свої позитивні результати у повному обсязі лише у віддаленій перспективі.  Це підтверджує певною мірою і динаміка то-товарообігу України з нафтовидобувними країнами Аравійського півострова: товарообіг України з Об'єднаними Арабськими Еміратами в період з 1995 по 1999 рр..  зріс майже вдвічі (З 28,5 млн. дол до 51,4 млн. дол), проте в абсолютному вираженні становить досить скромну цифру.  Товарообіг України з Саудівською Аравією в 1999 року становив близько 29,6 млн. дол (проти 35 млн. дол в 1995 році). p> У період 90-х років політика України була спрямована, перш за все, на становлення і стабілізацію дієвих механізмів двосторонніх відносин, спираючись на які можна було б поступово розширювати сферу і обсяг співпраці.  Саме в цьому контексті, на нашу думку, слід оцінювати ефективність української політики щодо нафтовидобувних країн Аравійського півострова.  Відкриті посольства в Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.  Відбувається поступовий процес формування відповідної договірно-правової бази двосторонніх відносин. 
  До другої підгрупи арабських нафтовидобувних держав, - тих, які мали тісні контакти з колишнім Радянським Союзом, - можна віднести Ірак, Л...