ня фінансової допомоги ПНА була жорсткою і негайною.  
 Подібна політика Америки на Близькому Сході в результаті призвела до практично повного підриву авторитету самих США, а також миротворчих зусиль міжнародної співтовариства. 
  Російське керівництво доклало всіх можливих зусиль для стримування напруженості.  У практичному плані основне завдання російської дипломатії тепер зводилася до того, щоб утримати арабський світ від повернення до відкритої конфронтації з Ізраїлем і надати підтримку Я.Арафат.  У якості В«продуктивної ідеїВ» Москва запропонувала перенести дату проголошення Палестинської держави на початок 2001 
  У результаті цілеспрямованого і активного посередництва Росії керівництво ПНА стало опрацьовувати нові можливі варіанти дій.  Зокрема, 8-9 Вересень 2000 відбулося засідання Центральної ради Палестини, на якому було прийнято рішення про перенесення дати проголошення Палестинської держави. 
				
				
				
				
			  Потім сталося те, що надовго змістило фокус уваги з переговорів на врегулювання найгострішої кризи. 
  28 Вересень 2000 лідер правої ізраїльської партії В«ЛікудВ» А.Шарон в супроводі солдатів вирушив на святій для мусульман комплекс мечеті Аль-Акса в Старому місті Східного Єрусалиму (частина окупованих з 1967 року палестинських територій), іменований Храмовій горою.  Цей вчинок А.Шарона обурив палестинців - наступного дня там сталися зіткнення, в результаті яких четверо палестинців були вбиті і понад двохсот поранені. Конфронтація продовжилася, охопивши всі території підконтрольні ПНА.  Ця дата- 28 вересня 2000 - стала позначатися як початок нового палестинського повстання В«інтифада Аль-АксаВ». 
  Москва висловила свою крайню стурбованість сплеском напруженості в Східному Єрусалимі, що спричинило людські жертви: В«Ці трагічні події стали наслідком провокаційних дій в районі мусульманських святинь 28 вересня. Вони були явно націлені на те, щоб зірвати просування на палестино-ізраїльському напрямку близькосхідного врегулювання В».  Російський коспонсором закликав боку до прояву максимальної стриманості з тим, щоб не допустити нових спалахів насильства, а також вжити заходів для стабілізації ситуації: В«Зараз, коли палестино-ізраїльські переговори знаходяться на вирішальному етапі, важливо докласти всі зусилля, щоб не дати противникам справедливого миру між ізраїльтянами і палестинцями підірвати мирний процес В». 
  7 Жовтень 2000 Рада Безпеки ООН 14 голосами В«заВ» при одному утримався (США) прийняв резолюцію 1322 щодо палестино-ізраїльського кризі.  У резолюції засуджуються всі акти насильства, особливо надмірне використання сили проти палестинців з боку Ізраїлю.  СБ закликав ізраїльтян і палестинців уникати нових провокаційних дій і негайно відновити переговори з метою виходу на взаємоприйнятні розв'язки. 
  Чергова спроба домогтися деескалації кризи була зроблена на саміті в Шарм аш-Шейху в Єгипті (6 жовтня 2000) за участю Е. Барака і Я. Арафата.  Але і це захід не призвело до виправлення си...