Незважаючі на це, ще й СЬОГОДНІ Поняття прібутків и доходів Скрізь и всюди НЕ розрізняється. Так, у Законі "Про зовнішньоекономічну діяльність "(ст. 1) наводитися таке визначення упущеної вигоди: "Упущена вигода - дохід або прибуток, Який МІГ бі здобудуть суб'єкт зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ у випадка Здійснення зовнішньоекономічної Операції и Які ВІН НЕ здобувши через Обставини, что незалежні від нього, ЯКЩО розмір его передбачуваності прибутку можна обгрунтувати ".
Все ж уявляється, что, говорячі про нестрімані доходи в ст. 130 КЗпП України, Малі на увазі самє неотримання прибуток.
Таке розуміння неодержаного прибутку має визначеня нормативну базу. Воно викладеня у Тімчасовій методіці визначення розміру Шкоду, заподіяної порушеннях господарських договорів. Тимчасова методика булу схвалена 21 грудня 1990 р. Владою комісією Заради Міністрів СРСР з Економічної реформи.
За нею Було прямо Визнання нормативне значення, а оскількі за міністерствамі та відомствамі визнавати право опрацювання галузевих методик, котрі НЕ суперечать названій Тімчасовій методіці. За тихий часів Тимчасова методика мала ВСІ ознакой нормативного акта, а відтак ії слід Визнати такою, яка зберіглася свою Юридичним Чинність в Україні.
Таким чином, визначаючи Межі Поняття прямої дійсної Шкоду неодержаного прибутком, Який виходе за Межі названого Поняття, звітність, вважаті прибуток як его розуміють у ст. З Закону "Про оподаткування прибутку підприємств ".
Зх урахуванням викладеня, до категорії прямої дійсної Шкоду належати:
недостача матеріальніх цінностей, виявля у матеріально відповідальної особини чг в Іншої особини, якій Матеріальні цінності передані у зв'язку з Виконання нею трудових обов'язків. Часто пишуть и говорять про ті, что матеріальна відповідальність за недостачу матеріальніх цінностей можлива позбав у випадка недостачі прежде норми природної ВТРАТИ. Це неправильно. Вся справа у тому, Що це за ВТРАТИ. Если смороду Дійсно Природні, то притягнений працівника до матеріальної відповідальності Неможливо. Если ж власник доведе, що втратив хоч и НЕ перевіщують Межі природніх НЕ є природніми, а спрічінені діямі працівника, то притягнений до матеріальної відповідальності можливе (звичайна за умів, что власник доведе наявність відповідніх юридичних Фактів). Про недостачу йдет в усіх випадка, коли працівник зобов'язаний відзвітуваті про Отримані Матеріальні цінності, а при звіті (інвентарізації) виявило їх Менша кількість. При цьом Термін "недостачаВ» не розкриває причини Зменшення кількості матеріальніх цінностей;
Втрата матеріальніх цінностей. Про ВТРАТИ говорять тоді, коли працівник супроводжували Матеріальні цінності у дорозі;
знищення матеріальніх цінностей. Трапляються випадка прямого знищення працівнікамі матеріальніх цінностей. Частіше знищення, як Підстава матеріальної відповідальності, пов'язане з дією стіхійніх сил, ЯКЩО можлівість руйнівної Дії ціх сил об...