Запорізькій Січі, яка вінікла в середіні ХVІ ст. віщим органом власти булу військова рада, яка вірішувала найважлівіші питання. Військова рада оббирала старшину. Вища влада - військова, адміністративна, судова й духовна - належала Кошового отамане. Нижчих Ланку посадових ОСІБ очолював Курінний отаман. p align="justify"> После Підписання у 1654 році Договором между Україною та московсько державою (відомого як Переяславський) ПОЧИНАЄТЬСЯ процес поступової ліквідації українських форм місцевого самоврядування: у 1764 году ліквідується Гетьманство, в 1775 - Запорізька Січ, в 1783 магістратські та ратушні суди замінюються судами В«по установі про губерніяхВ» та скасовується полковосотенній устрій. После видання Катериною ІІ 21 квітня 1785 року В«жалуваною грамоти на права і вигоди містам Російської імперіїВ» були створені Нові органі Міського самоврядування - Міські думи. p align="justify"> ХІХ ст. - Качан ХХ ст. характерізується становленню в Україні загальноімперськіх форм місцевого самоврядування. Земська реформа 1864 року зумов создания системи органів самоврядування на Основі принципом віборів. Представницький органами цієї системи були губернські й повітові збори, а їх виконавчими органами - управи відповідного уровня. Члени повітових Земська Зборів - гласні - оббирати з куріямі (віборнімі групами, Які відрізняліся соціальнім таборували). p align="justify"> У Перші роки свого Існування земські органи самоврядування зіткнуліся з пасівністю селян. Про єктивно Кажучи, селянство, что ледве Вийшла з кріпацької неволі, в масі своєї Було не готове до актівної участі в работе в органах Земська самоврядування. Більшість селян на вибори йшлось неохоче и тім больше не виявляло бажання потрапіті до числа голосних. Зрозуміті причини Ухилення від Почесних, альо клопітлівіх обов язків НЕ Важко: Виїзди на Сесії відволікалі їх від господарства, з явилися додаткові витрати, та турбувало сумнівне сусідство з В«панамиВ», для якіх Можливі збори були впорався звичних.
Сільська громада на свой Розсудів могла обирати або прізначаті посадовців: збіральніків податей, пісарів, доглядачів хлібніх магазинів, училищ, Лікарень, лісовіх и польових сторожів.
Розпоряднім органом сільської громади БУВ сільський Схід. Сільський Схід складався Тільки з селян-домогосподарів и віборніх Сільських посадовців. Очолював сільський сход староста. Функції СІЛЬСЬКОГО відразу були обмежені, головних чином адміністративно-господарському харчування. p align="justify"> Губернське и повітові земства пріділялі велику уваг зростанню кількості Сільських товариств. З 1907 по 1913 роки в Бахмутський повіті Було Створено 34 новіх Сільських товариств. На качану 1914 року в повіті налічувалося 239 Сільських товариств. Більшість Сільських товариств повіту малі постійні додаткові доходи за результатами роботи своих членів на залізніці, заводах, ш...