ворот від зниження народжуваності до його зростання. Насправді збільшення кількості народжених у 2005-2006 рр.. (90,3 тис. чол.) Не досяг навіть рівня 2001 р. (93,7 тис. чол.). Ми маємо справу з явищем, званим в демографії "таймінговим" зростанням народжуваності, що пов'язано зі вступом в активний демовоспроізводственний вік покоління, народженого в середині 80-х рр.. ХХ ст., В період деякого зростання народжуваності. Після 2008 настане зовсім інша ситуація. Дітородного віку почнуть досягати малочисельні контингенти народжених на початку 90-х рр.. ХХ століття, а в вік, для яких характерний відносно високий рівень смертності, вже нині починає входити численне покоління, що народилося в післявоєнні роки, коли діяли чинники компенсаційного характеру підвищення народжуваності. З 2008 демографічний потенціал народжуваності порівняно з 2005 р. знизиться на 11-12%, а з 2013 р. зниження демографічного потенціалу народжуваності по порівняно з періодом 2005-2006 рр.. складе приблизно 45%. Так що зростання народжуваності без активної демографічної політики з великою вірогідністю в найближчі роки не передбачається.
Однак це не означає, що не потрібно проводити активну демографічну політику або соціальну політику з надання допомоги молодим матерям. Але вона може базуватися тільки на готівкових матеріальних ресурсах. У радянський час таким ресурсом була промисловість, Характеризувати Білорусію як "складальний цех" тодішнього СРСР. До нафтогазового конфлікту з Росією основу економіки Білорусії становила нафтова "Голка", що призвело до того, що за розмовами про необхідність розвивати економіку, її рівень (насамперед промисловості, будівництва, транспорту та сільського господарства) хоч і вийшов з кризи початку 90-х років, але проте не зміг досягти показників 1990
Нині стоїть завдання пошуку нових шляхів економічного розвитку. Одним з них є підприємництво, яке в Білорусії, як вважають аналітики, менш розвинене. Роль підприємництва у забезпеченні соціального захисту, соціального партнерства, а в результаті і національної безпеки полягає, по-перше, у розширенні зайнятості і, по-друге, у зростанні доходної частини бюджету. Але, так як сфера підприємництва характеризується більш високою зайнятістю жінок і більше високим розміром доходу, то ми стикаємося з екстрональним чинником негативних демографічних процесів - жінки при виборі між дітородної функцією і роботою вибирає друге, бо з позицій соціального захисту активну участь жінки у поліпшенні демографічної ситуації особисто для неї породжує ряд соціальних ризиків. Іншим напрямком є ​​переорієнтація промисловості на сучасні наукомісткі технології та процеси, що дозволить не тільки поповнити бюджет, необхідний і для виконання демографічних програм, а й знизити майже півмільйонний трудову міграцію Білорусі.
Проте, активно проводиться в останні півтора десятиліття соціальний захист свідчить, з одного боку, про зростання соціальної функції сучасної держави при одночасно...