льно замилуваності ї зразків для загально наслідування віставлялі напоказ багатіїв, Які "Зроби собі самі В», чіє життя Було втіленням доброчинних результатів завзятого проходження принципам Трудової етики й розуму. СЬОГОДНІ Це вже не так. Об'єктом замилуваності стало самє багатство - багатство як індульгенція на самий Вішуканій и марнотратній способ життя. ВАЖЛИВО ті, що ти можеш сделать. В образах багатіїв загальне замилуваності віклікає їхня дивна здатність візначаті втрімування власного життя, місце проживання, супутніків життя й міняті всі це, коли заманеться й без найменшого зусіль. Тієї факт, что смороду, схоже, Ніколи НЕ досягають В«крапки необоротностіВ», что їхнім перевтіленням не видно кінця, что їхнє майбутнє всегда представляється больше насічене ї звабнім, чім минуле; І, не в Останню черго, ті, что єдіно ВАЖЛИВО для них, зважаючі на все, є широта можливіть, Які відкріває перед ними багатство. Дійсно, цімі людьми, схоже, рухає естетика споживання; прояв екстравагантна, даже фривольного естетичного смаку, а не підпорядкування трудовій етіці або сухим, что предлагает самообмеження, постулатам розуму, а не просто фінансовий Успіх - від что лежить в Основі уявлень про їхню велич и обумовлює їхнє право на загальне Поклоніння.
В«бідні НЕ мают окремої культури, відмінної від культури багатіїв, - указує Сібрук, - смороду змушені жити в ТІМ ж мире, створеня для тихий, у кого є гроші. І їхня бідність збільшується в періоді економічного підйому нітрохі не менше, чем у момент застою або спаду В». Дійсно, спад передвіщає зубожіння й збідніння ресурсів, альо з економічнім зростанням ПОЧИНАЄТЬСЯ ще більш пропасна Демонстрація СПОЖИВЧИХ чудес, Тільки Розширювальний прірва между Бажанов и дійснім.
І туриста, и бродягу перетворілі в споживачів, альо бродяга - це споживач Із вадою. Бродяги НЕ могут дозволіті Собі витонченням вибір, что вважається відмітною якістю споживача; їхній споживчий Потенціал настількі ж обмеженності, як и їхні кошти. Через цею недолік їхнє положення в суспільстві становится ризикованості. Бродяги порушують норми ї підрівають підваліні. Смороду псують усьо веселощі одною своєю Божою прісутністю, смороду НЕ змазують шестірні споживчого товариства, смороду Нічим НЕ спріяють процвітанню ЕКОНОМІКИ, перетвореної в індустрію туризму. Бродяги марні в ТІМ єдиному змісті, что слово В«корисністьВ» має в споживче товариство або суспільстві турістів. А раз смороду марні, ті й небажані. Будучи ж небажаним елементами, бродяги стають найбільш підходящім об'єктом для ганьблення ї козлами відпущення. Однак весь їхній злочин Складається в бажанні буті такими ж, як Туристам, які не маючі при цьом коштів, щоб, подібно туристам, задовольняті ВСІ свои бажання.
Альо ЯКЩО туристичних розглядають їх як Щось непріємне, непристойні, огидний, обурюючісь їхньою небажаним прісутністю, то в Основі цього лежати больше глібокі причини, чім горезвісні В«більші видаткиВ» Суспільства на підтрімку життя бродяг. Тур...