ільш ніж через п'ять років покладені в основу Енергетичної стратегії Росії. p align="justify"> Граючи традиційно значну роль у зовнішній політиці СРСР, енергетичний чинник забезпечив у 70-80-ті роки істотне зміцнення загального впливу Союзу на розвиток усієї світової політики. Паливно-енергетичний комплекс СРСР став ніби третьою силою в боротьбі виробників і споживачів енергії, нерідко граючи стабілізуючу роль. Але для самої країни вигода від цього була чисто політична, та й то, по суті, мінімальна. p align="justify"> У 1991 р. впала загальна модель розвитку радянського суспільства. Зменшилися можливості та енергетичного фактора в одночас була практично втрачена керованість зовнішньоекономічних зв'язків ПЕК. Накопичені в попередні роки проблеми і протиріччя прорвалися різким падінням експорту нафти: вивезення її за межі кордонів колишнього СРСР всього за один рік з 1990 р. по 1991 р. скоротився більш ніж на 43%. Скоротилися поставки та інших енергоносіїв - нафтопродуктів (на 18%), кам'яного вугілля (на 12%), природного газу. Була втрачена значна частина ринку енергоносіїв. Розпочався сепаратизм в діях окремих частин колись єдиного державного механізму. p align="justify"> Знадобилися надзвичайні зусилля для нормалізації становища, відновлення значущості енергетичного фактора в зовнішній політиці Росії. Враховуючи, що змінилися можливості країни впливати на зовнішніх партнерів (централізовані ресурси держави стали мінімальними), потрібно було створити новий ефективний інструмент впливу, який відповідає всім новим ринковим і геополітичним реаліям. Одним з таких інструментів стали потужні інтегровані компанії. З їх допомогою Росія стала поступово повертати ринки збуту енергоресурсів, посилила присутність на ресурсних територіях. p align="justify"> На сьогоднішній день електроенергетична галузь, в основному, являє собою природну монополію - РАТ В«ЄЕС РосіїВ».
Крім РАО "ЄЕС Росії" в електроенергетичній галузі присутні 4 компанії (АТ-енерго), які не входять до складу РАТ В«ЄЕС РосіїВ», сумарною потужністю 20,2 млн. кВт: В«ТатенергоВ» , В«ІркутськенергоВ», В«НовосибірськенергоВ» і В«БашкіренергоВ».
Російська Федерація характеризується широким і нерівномірним поширенням нафтогазових родовищ, які володіють різною економічною цінністю. Відкриття на початку 50-х років великих запасів нафти зумовило бурхливий розвиток нафтової промисловості в СРСР. Розпочата незабаром після цього заміна твердого палива нафтою, газом і нафтопродуктами дала величезний ефект як у сфері виробництва енергії, так і в сфері використання палива. У наступні 30 років частка нафти і газу в загальному обсязі видобутку паливних ресурсів збільшилася майже в 2 рази, що справило справжню технічну революцію в багатьох секторах вітчизняної економіки і, зокрема, в енергетиці. p align="justify"> Недостатня самостійність підприємств тягла за собою їх не зацікавленість у підвищенні ефективності виробництва і приводила до "...