х вождів (у хрещенні Анна Григорівна) і нажив з нею трьох дітей. Найближчий помічник Баранова, Іван Олександрович Шматків, також одружився на індійці. Подібних шлюбів було безліч. Серед нащадків російських і аборигенів (креолів) було чимало сміливих мореплавців-дослідників, слідопитів, діяльних священиків, промисловців і торговців. Креоли протягом усього існування Російської Америки були активними провідниками російського впливу. Чис ленность креолів у регіоні постійно зростала; до середини XIX ст. їх було майже в три рази більше, ніж росіян. Головному правителю Руської Амері ки А.А.Баранову довелося рішуче захищати інтереси компанії і Росій ського держави від конкурентів, в першу чергу громадян США і англійців.
У 1802 р. індіанське плем'я тлінкітов (або Колоша, як їх називали росіяни), озброївшись рушницями і навіть гарматами, поставленими їм американцями і англійцями, розгромило поселення Архангельське. При цьому було вбито 20 російських промисловців і 130 алеутів, а також розграбовані склади Російсько-Американської компанії. p align="justify"> Подібний розбій відомий моряк В. М. Головніна, який досконало вивчив стан справ у Російській Америці, оцінив такими словами: В«Усі росіяни і алеути, умертвіння дикими американцями, вбиті порохом і кулями освічених американцівВ». p>
Баранов попросив допомоги у командира шлюпа В«НеваВ» капітан-лейтенанта Юрія Федоровича Лисянського. Моряки спільно з промисловцями атакували захоплене поселення і, зрештою, звільнили його від засіли там Колоша. Під час облоги деякі офіцери і матроси В«НевиВ» були поранені, а троє загинули. Був поранений і сам Баранов, при нима активну участь у штурмі.
На Ситке була закладена нова фортеця - Ново-Архангельськ (пріл.5). Її оборона була посилена установкою на стінах ше сти гармат. Згодом Ново-Архангельськ став центром російських поселень в Америці.
Надалі з Ново-Архангельська Баранов посилав дослідні партії як на північ, так і на південь уздовж західного узбережжя Америки.
Про широту поглядів Баранова і притаманному йому державному підході свідчать наступні слова: В«Суджу я, що необхідно потрібно распро країна мореплавання наше по Тихому океану далі нинішніх меж, тобто щоб з придбавалися на Курилах ських і Алеутських островах і на материку Американському скарбами, як і з частию самих російських творів, їздити в Кантон, Макао, в Батавію, в Філіппінські і Маріанські острови, а оттоль привозити до Америки і на Алеутські острови потрібне для одягу, з паперової матерії; для їжі, якось сорочин-ське пшоно (рис) та інші життєві речі: для спорудження суден полотна, на вітрила бумажния мотузки, какія там бувають, так як і для Росії, що...