gn="justify"> При збільшенні на "ринку" номенклатури товарів, продавців і покупців, все більш актуальні ставала проблема визначення домінуючого товару в обігу.
Еволюційно метал став витісняти інші товари з обігу, оскільки найбільшою мірою мав можливістю його використання в господарстві не тільки як міра звернення, але й - після переробки - як знаряддя праці або війни: плуг, глечик, ніж, меч, щит і т.д., міг легше інших товарів трансформуватися в іншу (не менше цінну) річ, що дозволяло реалізувати мінову вартість у споживчу майже відразу після процесу обміну. ​​
Поширеність цих грошей можна представити таким чином:
рік - 30%;
рік - 60%;
рік - 1450;
рік - 23%;
рік - 10%;
рік - 8%
рік - 7%;
рік - 4%;
рік - 3%;
рік - 2%;
рік - 1%;
Теперішній час - 3%.
.3 Металеві зливки точної ваги
З розвитком регулярної торгівлі, і, перш за все обсягу оптових угод до декількох возів, возів цінних товарів типу дорогих тканин і високоякісних металевих виробів, а також з розвитком рівня виробничих відносин до підрядів на будівництво палаців і фортець, суспільство виділило золото і висунуло його на роль загального еквівалента. p align="justify"> Простіше кажучи, саме цей товар забезпечував простоту звернення, зменшував його витрати.
Золоті злитки, що виконували роль грошей, мали ходіння у вигляді стандартних геометричних тіл однакової форми, складу і ваги, про що свідчило нанесене на них спеціальне клеймо. Виготовлення і клеймування таких злитків, природно, було прерогативою вищої влади, до якої належали государі і верховні жерці. Це свідчить про досить широкому поширенні обміну вже в далекі історичні часи, про його перетворення вже в ті часи в регулярну торгівлю, яка диктувала необхідність існування стандартного грошового еквівалента. Цей стандарт і засвідчувався вищою владою. p align="justify"> Такі зливки зверталися вже в Стародавньому Вавилоні в III-II тисячоліттях до н.е. У Єгипті в кінці IV тисячоліття до н.е. ходили невеликі злитки золота твердого ваги (близько 14 г) з клеймом фараона, При цьому зливки без клейма цінувалися менше, так як відрізнити золото від підробки міг далеко не кожен, а клейму фараона довіряли. Підробити клеймо фараона при тому рівні розвитку техніки могли лише вправні ремісники і золотих справ майстри, відомі всі до єдиного, та й підробка така каралася вкрай жорстоко. p align="justify"> Тут необхідно зазначити, що вже в цих грошах і їх ціною з'явилася перша Зобов'язальне складова, і вже тоді з'явився перший попит не на споживчу, а на мінову вартість.
Мінову вартіст...