адщини відповідно до правил ст.1104, 1105, 1107 і 1108 ГК РФ, які в випадку, зазначеному в п.2 ст.1155 ЦК України, застосовуються остільки, оскільки укладеним у письмовій формі угодою між спадкоємцями не передбачено інше.
2. Форми успадкування
.1 Спадкування за заповітом
Чинне російське законодавство, докладно регламентуючи спадкування за заповітом, разом з тим не містить точного юридичного визначення самого поняття заповіт . Заповіт в російському спадковому праві - одностороння угода, яка створює права і обов'язки після відкриття спадщини. Згідно Ульпіану, "заповіт є правомірне волевиявлення, зроблене урочисто для того, щоб воно діяло після нашої смерті".
Найбільш істотною особливістю цієї угоди є, в першу чергу, те, що вона здійснюється на випадок смерті спадкодавця і є підставою спадкування. Характерною рисою цієї угоди є і те, що за допомогою заповіту спадкодавець змінює порядок спадкування за законом. Відмінність спадкування за заповітом від спадкування за законом: призначення спадкоємців і порядок розподілу майна між ними залежать виключно від волі заповідача. p align="justify"> Іншої юридичної особливістю заповіту є таємниця заповіту, проголошена законом. Це означає, що нотаріус, інша посвідчує заповіт особа, перекладач, виконавець заповіту, свідки, а також громадянин, підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості, що стосуються змісту заповіту, його вчинення, зміни або скасування. Сам заповідач не зобов'язаний повідомляти будь-кому про зміст, вчиненні, про зміну або скасування заповіту. p align="justify"> Якщо говорити про заповіт як про угоду, яка відбувається дією особи, яка бажає розпорядитися спадщиною на випадок смерті, то заповідач на момент вчинення зазначеної угоди повинен бути повністю дієздатний.
Як і будь-яка угода, заповіт має відповідати встановленим у законі вимогам. Особливу увагу серед них приділяється дієздатності заповідача, змістом і формою заповіту. Вимоги до суб'єктного складу зводяться до повної дієздатності громадянина. Під дієздатністю розуміють визнану державою здатність своїми діями самостійно набувати, мати і здійснювати суб'єктивні цивільні права та обов'язки. За загальним правилом у повному обсязі дієздатність набувається з досягненням повноліття. p align="justify"> У Росії розпорядитися майном на випадок смерті шляхом вчинення заповіту можуть громадяни:
) повнолітні (з 18-річного віку);
) не досягли 18-річного віку, але вступили в шлюб;
) емансиповані - досягли 16 років, які працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, або за згодою батьків, усиновителів або піклувальника, які займаються підприємницькою діяльністю, і оголошені за рішенням ...