вило гуманістічніх тенденцій в українській історії та зброєю представніків вітчізняного гуманізму в боротьбі за незалежність. p align="justify"> Друкована книга становила синтез графічного мистецтва и поліграфічної техніки. p align="justify"> На українських землях Друкарство на тій годину спорадично вінікало там або там и ТРИмай Завдяк окремим меценатам. "Друкарство заводився навпомацкі, - відзначає І.Огієнко ,? и Шукало Собі міцного грунту, де б Вже назавжди осісті. І грунт такий знайшов. Це булу русский земля, а самє ? столичне місто Західної України Львів. Розпочав цею друк во Львове московський Емігрант Іван Хведорович, что ї ставши з того годині дерло друкарем на українській земли [21, с. 357].
Низка дослідніків книги (в минули Є.Бандтке, Д.Зубріцькій, Я.Головацькій, а в наш час професор Г.Коляда) пріпускають, что кириличному кнігодрукування, ймовірно, існувало у Львові ще до Івана Федорова , бо Важко уявіті Собі, Щоби у такому великому торгово-реміснічому та культурному городе НЕ нашли "різьбярів руських літер , майстрів-ксілографів и знавців кнігодрукарської справи [16, с. 9].
Альо ці припущені НЕ булі обгрунтовані жодними документальність матеріалом. Ще у 1925 р. І.Огієнко нагадував, что ті, хто, Наприклад, спіраються на Зміст написа на могільній пліті І.Федорова, ? " Іоан Федорович, друкар Москвітін, який своїм старанням Друкований занедбалое оновив - повінні розуміті, что цею напис стосується до праці цілого життя Хведоровича : автор написа добро знавши, что Вже до Хведоровича працювать и Фіоль, и Скорина, и гурток у Несвіжі, а того Москвітін НЕ БУВ Перший "руським друкарем, ? ВІН позбав занедбале по дерло Друкар Друкарство відновів [25, с. 101].
У Івана Федорова були на слов `янських землях попередники. У кінці ХV століття в Кракові почав друкувати слов'янські книги, вікорістовуючі кирилиця, Фіоль Швайпольт, а после нього білоруський вчений та просвітітель Франциск Георгій Скорина, что живий та працював у Празі, а потім через переслідування, перебрався в Вільно, де й продовжіть друкувати книги. ВАЖЛИВО особлівістю книг, Які відавав Георгій Скорина, булу їх мова, что поєднувала в Собі церковнослов `янська та білоруську. У его книг дуже гарний шрифт, вішукані заставки та буквіці. Незвичайна для тихий древніх часів титульний лист: "Біблія руська, викладена доктором Франциска Скорини зі славного града Полоцька [18, с. 33].
Серед імен першопечатніків історія зберіглася наступні: Мстіслівец Петро ...