Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Польська шляхта Другої половини XIX століття

Реферат Польська шляхта Другої половини XIX століття





У% до всієї земли в руках землевласніків цієї категорії

Великі

21124

02210

1036

45,8

48,8

Середні

1760

74662

42

22,7

26,6

Дрібні

2172

29186

13

14,2

15,1


Як Бачимо домінувалі Великі землевласнікі, до якіх тут віднесено тихий, хто володів землею від 50 десятин и больше. У Волинській губернії, зокрема, смороду малі прежде 961 тис.. десятин земли з ее Загальної площі в руках польської шляхти 1030 тис.. десятин, у Кіївській - 620 тис.. десятин, залиша решті позбав 18 тис.. десятин. Точно такою булу картина на Поділлі - 620 тис.. проти 16 тис.. десятин.

Ще більш разючім Було це співвідношення по окрем повітах. Так, у Заславський повіті на Волині в руках заможної шляхти землевласніків знаходится прежде 90% всієї земли, что нею володілі тут поляки, у Васільківському повіті на Кіївщіні - прежде 83, в Проскурівському на Поділлі - 74%. Щоправда, трапляє и Такі повіті, де в руках великих шляхтічів землевласніків Було Трохи менше ПОЛОВИНИ всієї земли, зокрема в Летічівському повіті на Поділлі - 49,5%, в Овруцького на Волині - 28,3, а Чигиринська - даже - 16,5%. p> загаль хотілося б сделать Висновок и сделать наголос на тому, что позбав велика польська шляхта (арістократія) відносно зберігла Залишки стаєш прівілеїв, Знайшла спільну мову з правлячімі кілками Росії, Австро-Угорщини та Прусії. Натомість більша частина шляхти булу змушена шукати ЗАСОБІВ для виживання у військовіх та адміністратівніх структурах держав-загарбніць, у т.зв. вільніх професіях и різного роду службах. Можна стверджуваті, что шляхта значний мірою Причина до Виникнення польської інтелігенції, внісші до ее лав частко традіційніх стаєш забобонів.

В В  Розділ ІІ. Еволюція економічного становіща польської шляхти В  2.1 Основні РІСД фільваркового господарства

XVI - перша половина XVII ст. були одним Із переломні періодів в истории Європи. Головня йо змістом Було протіборство двох тенденцій соціально-економічного розвітку . У найрозвінутішіх странах західної Частини континенту зароджуваліся та утверджувала капіталістічні отношения, что візначалі характер еволюції Головна регіонів, розташованіх на Захід від Лаби (Ельба). Країни на Схід від Лаби відчувалі на Собі впливи ціх змін, альо їхні Суспільства НЕ булі підготовлені для капіталістічної перебудови. Тут феодальні лад оказался жіттєздатнім, зміцнів свои позіції, а означенность Период ставши початкова етапом пізнього феодалізму.

Більшою мірою, ніж На Заході, історія Центрально-Східної и Південно-Східної Європи зумовлювало процесами, Які проходили на селі. Упродовж кількох століть (до середини XIX ст.) Аграрному розвіткові Європи БУВ властівій дуалізм: на Заході сільське господарство поступово звільнялося від феодальних пут; на Сході ж існував аграрний лад, якому Було притаманне панування феодальних відносін. Глібінні причини цього дуалізму зародитися Задовго до XVI ст., в часи розвинутого феодалізму.

Країни на Схід від Лаби Стосовно XVI - Першої половини XVII ст. можна поділіті тіпологічне на декілька значний регіонів на підставі врахування тенденцій розвітку феодального господарювання. Польські та Українські земли, Білорусь, південну Прибалтику можна загаль Віднести до "Класичне" регіону, де в Системі аграрних відносін панувать шляхетське (фільваркове) господарство, что базувалося на візіскові безоплатної праці селян.

Питома вага шляхетського господарства у польських землях стала помітно відчутною в XV ст. Від якогось годині, як Вже позначають Вище, їх Прийнято Було назіваті фільваркамі (від нім. - господарство, предприятие). Смороду існувалі за рахунок Використання найманої ї підневільної праці різніх Категорій селян, причому Питома вага підневільної праці у вігляді різніх Видів відробіткової ренти. Мірілом розміру цієї ренти булу кількість днів, что їх малі селяни працювати на свого пана-шляхтича. Головним чином, це стосувалося кметів (Верхівка селянського прошарку, яка булу Спадкового володільцем однолановіх наділів), Які відігравалі вірішальну роль среди селянства. Як и у ХІІІ ст., У XIV i XV ст. кметській двір відробляв від кількох до кільканадцяті днів у рік. БІЛЬШОГО шляхтичі й Не потребувалі, їхні ФІЛЬВАРКИ були порівняно невелікі, вироблювали в них продукція Повністю або почти Повністю споживай у Панських дворах.

Ситуація з відробіткамі помітно Почала змінюватіся в...


Назад | сторінка 7 з 26 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Польська ЕКСПАНСІЯ на Українські земли
  • Реферат на тему: Доля країни в руках великих жінок
  • Реферат на тему: Світанок національної польської школи першої половини XIX століття
  • Реферат на тему: Українські земли у складі ВКЛ. Соціально-економічний Розвиток Гетьманщини ...
  • Реферат на тему: Опісові композіційно-мовленнєві форми в творах Т. Прохаська &З цього можна ...