льмуванням нервової діяльності («глибокий сон») та інших фізіологічних процесів.
Зазвичай перед сплячкою тварини посилено харчуються і накопичують великі запаси поживних речовин у вигляді жиру і ховаються в притулках з відповідним мікрокліматом (гнізда, нори, дупла).
Залежно від регулярності розрізняють такі види сплячки: добова сплячка у колібрі і кажанів; сезонна сплячка - зимова (гібернація) у комахоїдних і гризунів або літня (естівація) у пустельних тварин; нерегулярна - при раптовому настанні несприятливих умов (єнотовидні собаки, білки).
Деякі великі ссавці (ведмеді, борсуки, єноти) впадають в зимовий сон - різновид глибокого сну з меншим зниженням рівнів фізіологічних процесів і метаболізму. У бурого ведмедя при зимовому сні температура тіла знижується мало і легко і швидко підвищується при пробудженні. Деякі види проводять у сплячці частину вагітності, і в цьому випадку пологи відбуваються відразу після виходу зі сплячки.
Протягом зимової сплячки, крім періодів дійсної сплячки, бувають і періоди підвищення температури тіла до звичайного рівня. Серед ссавців в сплячку впадають гризуни.
Сплячка може тривати від кількох днів до кількох місяців залежно від виду, зовнішньої температури та інших умов середовища. У ході сплячки бувають періоди, коли температура тіла відновлюється до звичайних значень. Протягом сплячки організм тварини харчується завдяки запасам поживних речовин, накопичених напередодні.
За ступенем глибини сплячки розрізняють:
Сезонна або факультативна сплячка. Характеризується тим, що температура тіла тварини, частота дихальних рухів і загальний рівень метаболізму (обміну речовин) знижуються мало. При неспокої сон легко може бути перерваний. Характерна для ведмедів, єнотів, єнотовидних собак, борсуків.
Справжня безперервна сезонна сплячка. Характеризується втратою здатності до терморегуляції, різким зниженням частоти дихальних рухів і серцевих скорочень, зниженням активності обміну речовин [9].
Висновок
хвороба смерть термальний анабіоз сплячка
Хвороба - порушення нормальної життєдіяльності організму, викликане функціональними або морфологічними змінами. Хвороба виникає від впливу на організм шкідливих факторів зовнішнього середовища (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних) або через генетичних дефектів.
Хвороба закономірно розвивається, проходячи чотири стадії: прихований, продромальний, період клінічно вираженої хвороби, результат хвороби. Результати хвороби теж можуть бути різними: одужання, смерть. Існують різні види одужання і смерті.
Хвороби буваю різних видів. Їх кількість дуже численне, тому висновок про стан тваринного дають на підставі анатомічних, фізіологічних і біохімічних досліджень.
В якості профілактики застосовують вакцинацію.
