Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Історія розвитку протоколів передачі даних

Реферат Історія розвитку протоколів передачі даних





тійному розвитку, наприклад, перехід з ана кового обладнання на цифрове, що приведе в недалекому майбутньому до значного підвищення швидкості і якості передачі даних. А це означає, що слід очікувати протокол передачі даних у якого швидкості в обидві сторони будуть наближені до 56 Кбіт/с. Аналогічні зміни можуть торкнутися і факсимільних протоколів. Також можливий випуск модифікованого протоколу V.42 для стільникових мереж. Ну і нарешті, підвищення швидкості одночасної передачі голосу і даних, тобто модернізація протоколу V.70.


V.90 - Вихід знайдено? br/>

Як же вдалося в протоколі V.90 підняти швидкість передачі даних до 56 Kbps? Обмовимося відразу, що вдалося досягти такої швидкості передачі даних тільки в одному напрямку - від провайдера до кінцевого споживача - за рахунок використання режиму цифровий (а не аналогової!) передачі даних. У зворотному напрямку дані "течуть" зі швидкостями, що не перевищують 33600 bps, оскільки вони передаються у звичайному аналоговому режимі з використанням протоколу V.34. p> За заявою ITU-T, введення протоколу V.90 дозволило провайдерам Internet підняти обслуговування своїх клієнтів на якісно новий рівень, забезпечивши майже дворазове підвищення швидкості передачі даних до кінцевого споживача. Природно, що за це доводиться платити, причому чималу ціну. Для забезпечення такого сервісу у провайдера має бути встановлено спеціальне обладнання, що підтримує режим цифрової передачі даних. Як правило, це сервери доступу таких відомих фірм - виробників, як Ascend, Cisco, Livingston і 3Cом, питома вартість яких ще донедавна становила до тисячі доларів на один канал V.90. Правда, сьогодні в Україні вже поставляється обладнання з питомою ціною порту близько $ 400, але і це, погодьтеся, чимало.

Тому, якщо ви, купуючи модем з протоколом V.90, сподіваєтеся з'єднатися зі своїм приятелем, у якого теж модем з V.90, на швидкостях до 56 Kbps, то нічого з цього не вийде! У кращому випадку ви отримаєте швидкість 28800 або 31200 bps, а враховуючи якість вітчизняних телефонних каналів зв'язку, і того нижче. Іншими словами, купивши модем з протоколом V.90, в 90% випадків ви будете з'єднуватися з такими ж модемами на швидкостях, обумовлених стандартом V.34.

Стандарт V.90 ще називають V.PCM (Pulse Coded Modulation) або стандарт з імпульсно-кодовою модуляцією (детальніше про це див "Комп'ютерний Огляд", # 5, 1998). При цьому використання даного виду модуляції чи не порушує вимог протоколу V.34 і інших морально застарілих аналогових стандартів. Таким чином, згідно V.90 потік даних, що надходять від провайдера до кінцевого споживачеві, не проходить фазу аналогового кодування. Замість цього дані кодуються за методом PCM, причому імпульси передаються на різних рівнях сигналу.

Природно, що використання протоколу V.90 накладає дуже жорсткі умови на якість телефонних каналів зв'язку і самої АТС. Причому ваша АТС і АТС провайдера повинні бути цифровими. Ця вимога не є надмірним, оскільки зараз модемні пули практично всіх провідних українських провайдерів встановлені на цифрових АТС.

У цифровій телефонії частота сигналу дискретизації становить 8 kHz, а число рівнів дискретизації - 256, що відповідає восьми розрядах, тому максимальна швидкість передачі даних може становити 64 Kbps. Звідки ж узялося обмеження в 56 Кbps в протоколі V.90? Справа в тому, що зниження рівня передачі даних з 64 до 56 Кbps переслідувало дві мети. По-перше, зменшити нелінійні характеристики аналогового обладнання, яке забезпечує зв'язок з кінцевим споживачем, і по-друге, зменшити рівень шумів і перехресних перешкод між сусідніми телефонними каналами.

При для модемів і звичайних телефонних ліній зв'язку обмін даними ведеться на однією з стандартних швидкостей - 2400, 4800, 7200, 9600, 12000, 14400, 16800, 19200, 21600, 24000, 26400, 28800, 31200 і 33600 bps. відзначимо, що на зазначених швидкостях дані можуть як прийматися, так і передаватися. При використанні стандарту V.90 модеми можуть приймати цифрові дані на одній з наступних швидкостей - 28000, 29333, 30666, 32000, 33333, 34666, 36000, 37333, 38666, 40000, 41333, 42666, 44000, 45333, 46666, 48000, 49333, 50666, 52000, 53333, 54666, 56000 і 57333 bps. Для задоволення частини 15 правил, прийнятих Федеральною комісією із зв'язку (FCC), що обмежують рівні електромагнітних випромінювань електричних приладів, передача цифрових даних на швидкостях вище 53 Kbps по звичайних телефонних каналах заборонено. Тому навіть при використанні протоколу V.90 і відмінного телефонного каналу швидкість передачі даних не перевищить 53 Kbps. На практиці ж модеми вкрай рідко з'єднуються на швидкостях, перевищують 44 Kbps.


В 

Малюнок демонструє роботу модему CТАНДАРТ V.90

При тестуванні протоколу V.90 автору статті вдалося отримати стійку сполучення з одним з київських провайдерів Internet на швидкості 49333 bps. Правда, слід уточнити, що зв'язок здійсн...


Назад | сторінка 7 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Пристрій передачі даних, що містить п`ять каналів передачі
  • Реферат на тему: Модем. Алгоритми передачі даних
  • Реферат на тему: Супутникові системи телефонного зв'язку та передачі даних
  • Реферат на тему: Моделювання систем передачі даних з імпульсно-кодовою модуляцією
  • Реферат на тему: Спостереження за передачею даних в мережі організації за допомогою засобів ...