ій теорії розширеного відтворення, для розрахунку макроекономічних показників розроблявся баланс народного господарства, що включав в себе ряд розділів (найважливіших зведених балансів).
Оскільки в даний час СОП і НД. що розраховуються за колишньою методології, втрачають свою значимість, можна обмежитися розглядом методів прогнозування та планування обсягу і темпів зміни ВВП індикатора економіки в умовах ринкових відносин.
У зарубіжній практиці при прогнозуванні ВВП широко використовуються методи екстраполяції, дефляції, економіко-математичні моделі (факторні, міжгалузеві «витрати - випуск»), виробничий, розподільчий методи та метод кінцевого використання ВВП. Ці методи отримують широке поширення в країнах СНД. Розглянемо основні положення зазначених методів.
Методи екстраполяції припускають дослідження можливих тенденцій зміни рядів динаміки показників (ВВП тощо) за допомогою різних часових функцій (трендових моделей).
Суть факторних моделей економічного зростання полягає у встановленні кількісних зв'язків між обсягом і динамікою виробництва ВВП і обсягом і динамікою виробничих ресурсів.
Найбільш прийнятною є двофакторна модель у формі виробничої функції
Yt=at * x1ta * x2tb (8)
де x1, і x2t - два виробничих фактора - виробничі фонди і витрати праці, що змінюються в часі.
Параметри а і b характеризують залежність (еластичність) обсягу і динаміки продукції yt від обсягу та динаміки факторів виробництва x1t і х2t, причому а характеризує приріст yt, який припадає на одиницю приросту х1t (при Х2t=const), а b - приріст уt і припадає на одиницю приросту x2t (при x1t=const). При цьому має виконуватися умова а> 0 і b> 0. Параметр at відображає вплив не індентіфіціроваіних, тобто не врахованих в моделі факторів і мінливих умов виробництва.
Сутність моделей міжгалузевого балансу і економетричних моделей розглянута в розділі «Методи прогнозування і планування».
Метод дефляції передбачає дефлювання, здійснюване через індекси цін і структуру виробництва. Використовуються індекси споживчих і оптових (відпускних) цін, цін експорту, імпорту та прогнозовані обсяги виробництва; застосовується методика МВФ, в основі якої лежить макромодель прогнозу ВВП на базі оцінки зміни обсягів та інфляції його елементів.
Розрахунок проводиться по етапах. На першому етапі розраховується реальний ВВП. Усі галузі народного господарства поділяються на дві групи: сільське господарство і несільськогосподарські галузі. Такий поділ пов'язано з сезонністю сільськогосподарського виробництва та істотними коливаннями виробництва по кварталах. Потім визначаються темпи зміни обсягу виробництва по сільському господарству та іншим галузям по кварталах. При цьому використовуються прогнозні розрахунки міністерств. За даним співвідношенню і темпам зміни обсягу виробництва по кварталах знаходяться річні темпи зміни обсягу виробництва. Після цього проводиться розрахунок реального ВВП на прогнозований період за формулою:
ВВПРП - ВВПb * Jоб (9)
де ВВПРП - обсяг реального ВВП в прогнозованому періоді;
ВВПб - обсяг ВВП у базисному періоді
Jоб - темпи зміни обсяг...