"justify"> Стабільність податкової системи;
. Упорядкованість механізму збору податків (що спростить контроль за своєчасністю та повнотою сплати податків);
. Пільгування кінцевої продукції, а не факторів виробництва (з наданням пільг після підтвердження наявності практичного ефекту пільгованих величин).
. Субординація місцевих і загальнодержавних податків.
. Рівність перед законом усіх платників податків, однаковість податкової політики
. Законодавче право платника податків на інформацію
. Простота податкової системи
. Нейтральність системи оподаткування.
Податкові системи багатьох країн світу розвивалися поступово, протягом багатьох років. У Казахстану ж не було і немає часу для тривалої еволюції створення податкової системи, необхідно було якнайшвидше становлення і розвиток національної економіки.
Крім того податки можна класифікувати за різними принципами:
від об'єкта оподаткування і взаємин платника і держави;
по використанню;
від органу, стягувати податки;
за економічною ознакою.
За першою ознакою податки поділяються на прямі і непрямі.
До прямих податків належать податки, які встановлюються безпосередньо на дохід або майно (податок на прибуток, на майно, землю, прибутковий).
Прямі податки, у свою чергу, поділяються на реальні та особисті. Реальними оподатковується майно за зовнішніми ознаками, тобто при оподаткуванні приймається до уваги об'єкт податку, а не ефективність його використання; до реальних прямих податків відносяться: земельний, майновий, промисловий, на грошовий капітал.
В особистих податках враховується не тільки дохід, а й фінансове становище платника, наприклад сімейний стан; до них відносяться: прибутковий податок, податок з нерухомості та землі, подушний та ін.
Непрямі податки стягуються безпосередньо - через ціни товарів, послуг (податок на додану вартість, акцизи, мита). Податкові суми після реалізації товарів і послуг передаються власником державі.
За ознакою використання податки поділяються на загальні та спеціальні. Загальні податки надходять державі і при використанні обезличиваются. Спеціальні податки мають строго певне призначення (наприклад: податок на транспортні засоби, податок на придбання транспортних засобів, раніше використовувані для формування дорожнього фонду).
Залежно від органу, взімающе?? про податки і розпоряджається ними, розрізняються центральні (загальнодержавні) та місцеві податки.
За економічними ознаками об'єкта розрізняються податки на доходи і податки на споживання; перший стягуються з доходів, одержуваних платником від будь-якого об'єкта обкладання; у другому випадку - це податки на витрати, які сплачуються при споживанні.
Тема 3. Податкова політика: типи, цілі та завдання
Фіскальна або бюджетно-податкова політика - це сукупність засобів і заходів держави, спрямованих на зміну порядку оподаткування, надання пільг.
Мета податкової політики є:
. акумулювання фінансових ресурсів;
. вплив на досягнення макроекономічної стабільності;
. перерозподіл ресурсів і доходів;
. забезпечення повної зайнятості;
. виробництво неінфляційного продукту в поєднанні з заходами кредитно-грошової політики - вплив на чистий експорт (імпорт) товарів і послуг.
Основні засоби податкової політики:
· види податків і платежів, їх структура;
· об'єкти оподаткування;
· суб'єкти платежів;
· джерела податків;
· ставки;
· пільги;
· санкції;
· терміни справляння;
· способи внесення та ін
Залежно від механізму реагування на зміни економічної ситуації податкова політика поділяється на:
дискреционная;
недискреційна (автоматична).
Дискреційна фіскальна політика грунтується на рішеннях уряду, який, маніпулюючи податковими ставками або структурою оподаткування, рівнем державних витрат впливає на формування сукупного попиту та сукупної пропозиції, на реальний обсяг національного продукту, рівні зайнятості, інфляції та цін.
Незалежно від рішень уряд...