рнісної, кореляційної залежності, оскільки зміна фактора може дати кілька значень результату в залежності від поєднання інших факторів. Наприклад, продуктивність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, які впливають на цей показник.
Застосування порівняльного та факторного аналізу дозволяють визначити резерви поліпшення використання довгострокових біологічних активів.
Аналіз довгострокових біологічних активів відбувається в 3 етапи:
етап (підготовчий) визначення цілей, завдань, системи показників, інформаційних джерел.
етап (основний) - статистична обробка та узагальнення даних, факторний аналіз.
етап (завершальний) - аналіз отриманих даних, виявлення резервів.
Показники, які досліджуються в ході проведення аналізу довгострокових біологічних активів:
- коефіцієнт вибуття;
- коефіцієнт оновлення;
- розмір і структура площ біологічних активів;
- врожайність;
- віддача;
- рентабельність.
Аналіз довгострокових активів підприємства в сучасних умовах господарювання дозволяє своєчасно визначити і планувати діяльність підприємства з метою максимізації економічних вигод у сьогоденні і майбутньому періодах, спираючись на історичну та зовнішню інформацію, використану в ході аналізу.
1.3 Довгострокові біологічні активи в системі економічного контролю
Контроль є одним з обов'язкових і важливих функцій у діяльності підприємства. Основною метою системи контролю є своєчасне виявлення відхилень і здійснення адекватних управлінських заходів для досягнення поставлених цілей діяльності. Необхідність впровадження контролю пояснюється тим, що з його допомогою визначається реальний стан підприємства, перевіряється відповідність його розвитку певної завданням, забезпечується ефективне досягнення певної мети і завдань управління.
Питання контролю господарської діяльності підприємств висвітлені в роботах вітчизняних вчених, а саме Ф.Ф. Бутинця, Г.Г. Кірейцева, В.Г. Линника, В.Б. Моссаковського, М.С. Пушкар, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, Л.К. Сука та інших вчених. Незважаючи на наявність значної кількості наукових робіт пов'язаних з контролем господарської діяльності підприємств, залишаються невирішеним значне коло проблемних питань. Зокрема, вченими не приділено значної уваги організації та методиці контролю діяльності по галузях економики, а саме у сфері сільського господарства.
П (С) БО 30 «Біологічні активи» та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку біологічних активів внесено зміни щодо обліку рослин у сільському господарстві, проте не приділено значну увагу методиці контролю.
Галузеві особливості сільського господарства суттєво впливають на організацію і технологію сільськогосподарського виробництва, і відповідно, на побудову бухгалтерського обліку та контролю. До таких специфічних об'єктах обліку, яких немає в жодній галузі народного господарства, відносяться довгострокові біологічні активи.
У зв'язку з введенням змін з бухгалтерського обліку рослин на сільськогосподарських підприємствах, став проблемним питання здійснення контролю довгострокових біологічних активів.
При проведенні контролю операцій з довгостроковими біологічними активами на сільськогосподарських підприємствах контролюючим органом необхідно врахувати такі особливості:
- в сільському господарстві важливим аспектом є бухгалтерський облік врожаю та продукції, отриманої від засаджених площ;
- списання (вибуття) рослин в бухгалтерському обліку відзначають як їх ліквідацію;
- можливі операції з переказу рослин з групи «Незрілі біологічні активи» у групу «Довгострокові біологічні активи»;
- для правильності перевірки матеріально - відповідальних осіб при проведенні контролю необхідно особливу увагу звернути на правильність визначення витрати отрутохімікатів, добрив;
- правильність калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції.
У процесі проведеного дослідження встановлено, що на сьогоднішній день не розроблені на законодавчому рівні методичні рекомендації з контролю біологічних активів на підприємствах сільськогосподарської галузі. У результаті цього контролюючі органи зобов'язані застосовувати загальні нормативно-правові акти при організації і методику ведення контролю. Тому дане питання потребує значної уваги.
