го складу на індекс фіксованого складу.  
 Середня врожайність сільськогосподарських культур знаходиться під впливом двох факторів: 
 . врожайність в окремих підпр?? ятиях; 
 . структура посівних площ зернових культур; 
   Умовна середня врожайність зернових культур визначається при структурі посівних площ звітного періоду і врожайності культур базисного періоду. 
   ц/га 
  або 9,01% 
   Розрахунки свідчать, що підвищення врожайності соняшнику на 9,01% або на 1,0223 ц, відбулося в результаті зростання врожайності окремих культур на 0,9% або на 0,1108 ц. 
  Індекс структури показує, що в результаті поліпшення структури посівних площ, середня врожайність підвищилася на 8,04% або на 0,9115 ц. 
  Визначимо абсолютний приріст валового збору за рахунок окремих чинників: 
 ? Приріст валового збору соняшнику внаслідок скорочення посівних площ складе: 
   ц 
  ? Приріст валового збору соняшнику за рахунок збільшення врожайності окремих культур склав: 
   ц 
  ? Приріст валового збору соняшнику внаслідок поліпшення структури посівних площ склав: 
  ц 
   Виявлені зміни врожайності соняшнику, структури посівних площ і площ посівів нададуть певний вплив на величину валового збору. 
  У цьому зв'язку становить інтерес індексний аналіз валового збору соняшнику, який знаходиться під впливом трьох чинників: у рожайность, розмір посівних площ, структура посівних площ . 
  Тому необхідно обчислити: 
 ? Індекс насіннєвого потенціалу (); 
				
				
				
				
			 ? Індекс врожайності окремих культур (); 
 ? Індекс розміру посівних площ (); 
 ? Індекс структури посівних площ (). 
  Визначимо індекс насіннєвого потенціалу: 
    Індекс врожайності окремих культур розраховується за наступною формулою: 
   або 0,9% 
   Індекс розміру посівної площі буде дорівнює: 
   або 98,6% 
  Знайдемо індекс структури посівних площ: 
    Для перевірки розрахуємо добуток трьох індексів, яке має дорівнювати загальним індексом: 
    3. Методи статистичної угруповання і дисперсійного аналізу 
   3.1 Сутність угруповання, її основні методологічні аспекти. Завдання і види угруповань, їх значення 
   Угрупування є найважливішим статистичним методом узагальнення даних, основою для правильного обчислення аналітичних показників. Угрупованням в статистиці називається розчленування досліджуваного явища на частини по істотним ознаками. Варьирующими ознаками одиниць сукупності називаються ознаки, що приймають різне значення (якісне або кількісне) у окремих одиниць сукупності. Кожна одиниця сукупності характеризується цілим рядом варьирующих ознак. 
  Атрибутивними називаються ознаки, які приймають різний якісне значення, а ознаки, які варіюють кількісно, ??- кількісні. Тому розрізняють угруповання по атрибутивною і кількісним ознаками. Варіюють ознаки, покладені в підставу угруповання, називаються группіровочнихознак. Групи утворюються виходячи варіювання цих ознак. 
  Розрізняють прості і комбіновані угруповання. Проста угруповання проводиться за однією ознакою, а комбінована - по декількох. Також виділяють наступні види угруповань: 
  Методологічна угруповання - це поділ досліджуваної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи одиниць відповідно до досліджуваними ознаками. 
  Структурною називається угруповання, у якій відбувається поділ однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру по якомусь варьирующему ознакою. 
  Угрупування, що виявляє взаємозв'язку між досліджуваними явищами та його ознаками, називається аналітичної угрупованням . [3] 
  Угруповання в статистиці вирішують багато завдань, але всі вони, в кінцевому рахунку, переслідують одну мету - впорядкувати, систематизувати первинний статистичний матеріал, розділити його по істотних варьирующим ознаками з тим, щоб піддати його подальшому аналізу. 
  З усіх завдань, що вирішуються за допомогою угруповань, прийнято виділяти три основні: 
 ? поділ всієї сукупності на якісно однорід...