о прогресу - це не результат обороту коштів фонду відшкодування. Він утворюється як наслідок додаткових вкладень з фонду накопичення у розвиток науки і техніки та є результатом використання чистого продукту.
Якщо в результаті науково-технічного прогресу вартість відтворення одиниці виробничої потужності знижується, то амортизаційний фонд повинен бути зменшений на відповідну величину. В іншому випадку механізм нарахування амортизації не буде пов'язаний з реальним процесом перенесення вартості. Якщо з обсягу виробленого продукту до фонду відшкодування направляється більше коштів, ніж обумовлено фактичними витратами на виробництво, то в результаті знижується величина національного доходу. У такому випадку амортизаційний фонд акумулює поряд із засобами, необхідними для відшкодування коштів праці, і частина фонду накопичення. І, навпаки, при зростанні вартості відтворення одиниці виробничої потужності необхідно відповідне збільшення амортизаційного фонду. В іншому випадку він не може повністю покрити потреби відшкодування засобів праці.
Правильне встановлення ступеня зносу основних фондів має важливе значення для визначення відновної вартості основних фондів і розміру амортизаційних відрахувань, які економічно відшкодовують знос.
Амортизація (від латинського amortisatio - погашення):
) поступове зношення фондів (обладнання, будівель, споруд) і перенесення їх вартості по частинах на вироблювану продукцію;
) зменшення цінності майна, оподатковуваного податком (на суму капіталізованого податку).
Амортизація обумовлена ??особливостями участі основних засобів у процесі виробництва. Основні засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (не менше одного року). При цьому вони зберігають свою натуральну форму, але поступово зношуються [9, с. 56].
Амортизація нараховується щомісяця за встановленими нормами амортизаційних відрахувань. Нараховані суми амортизації включаються до собівартості продукції, що випускається або витрати обігу і одночасно за рахунок амортизаційних відрахувань створюється амортизаційний фонд, який використовується для повного відновлення і капітального ремонту основних засобів. Тому правильне планування і фактичне нарахування амортизації сприяє точному підрахунку собівартості продукції, а також визначення джерел та обсягів фінансування капітальних вкладень та капітального ремонту основних фондів.
Амортизаційні відрахування - нарахування з наступним відрахуванням, що відображають процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру їх фізичного та морального зносу на вартість вироблених з їх допомогою продукції, робіт та послуг з метою акумуляції коштів для подальшого повного відновлення. Вони нараховуються як на матеріальні цінності (основні засоби, малоцінні та швидкозношувані предмети), так і на нематеріальні активи (інтелектуальна власність). Амортизаційні відрахування провадяться за встановленими нормами амортизації, їх розмір встановлюється за певний період по конкретному виду основних фондів (групі; підгрупі) і виражається, як правило, у відсотках на рік зносу до їх балансовою вартістю [10, с. 14].
Амортизаційні відрахування провадяться на основі норм амортизації, які встановлюються по кожному виду основних фондів. Визначаються вони шляхом віднесення суми річних амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів і виражаються у відсотках, що видно з формули:
(5)
де Н-річна норма амортизації;
А-розмір амортизаційних відрахувань за рік
Ф-вартість (початкова або відновна) основних фондів.
Амортизаційний фонд - джерело капітального ремонту основних засобів, капітальних вкладень. Утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань [11, с. 48].
Завдання амортизації (зносу) - розподілити вартість матеріальних активів тривалого користування на витрати протягом передбачуваного терміну експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. У даному визначенні є кілька суттєвих моментів.
Основні функції амортизації - це забезпечення відтворення, відновлення основних фондів і облік. У картках обліку основних засобів відображаються дані по амортизації, і визначається величина зносу основних фондів за роки їх експлуатації.
Також амортизація в певній мірі виконує і стимулюючу функцію, передбачаючи найбільш повне використання основних фондів: чим довший період функціонування обладнання, тим більше виробляється продукції і тим швидше буде перенесена вартість основних фондів. Це дозволить зменшити їх недоамортизації внаслідок морального зносу і знизити втрати підприємства, що дуже важливо в умовах ринку.