никнення пожежі на виробництві, що приводить до загибелі числа людей, що перевищує деяке значення [25, c.40].
З точки зору можливості страхування ризики поділяються на такі види, як: страхові і не страхові ризики. Страховим ризиком називається ймовірність настання і обсяг збитків (в результаті обумовленого заздалегідь події), які спираються на статистичні дані і можуть бути розраховані для конкретної ситуації:
наявність великого числа схильних йому ризиків (універсальність ризику);
випадковий характер втрат; непередбачуваність страхового випадку і втрат для конкретного об'єкта.
Інша класифікація ризиків пов'язана з природою об'єктів, які схильні до ризику. Відповідно до такої класифікації можна виділити ризики нанесення шкоди життю та здоров'ю громадян та майнові ризики, серед яких особливо виділяються ризики настання цивільної відповідальності. Серед майнових ризиків слід назвати ризики нанесення шкоди майну як фізичним об'єктам або майновим інтересам (прибутку) [30, c.160].
1.3 Зарубіжні підходи до розгляду ризиків на підприємстві
Неухильне щорічне зростання обсягів відходів, що утворюються змушує вважати поводження з ними однією з найгостріших науково-технічних і соціально-економічних проблем світу. З гігієнічних позицій актуальність проблеми полягає в тому, що з відходами людина стикається як на виробництві, так і в побуті, що може супроводжуватися порушеннями стану здоров'я [15, c.9].
Прямий контакт людини може бути в момент їх утворення, при транспортуванні, переробці і почасти - в процесі складування. Не менш небезпечно опосередкований вплив відходів на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, грунту, грунтових вод, відкритих водойм і сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження [15, c.10].
Проблема небезпеки відходів гостро стоїть перед усіма країнами світу. У США виявлено широкий спектр захворювань у населення, що проживає у безпосередній близькості від звалища промислових відходів. Відомі смертельні випадки отруєння рибою в Японії після скидання в море токсичних відходів.
Встановлено випадки онкологічних захворювань у дітей, що проживають в районі розміщення бензоломістких відходів (Венеція). Описано два випадки інфікування ВІЛ-інфекцією дітей, що гралися на звалищі з одноразовими шприцами та системами переливання крові (штат Нью-Иорк) [18, c.158].
Величезний вплив на стан навколишнього середовища і здоров'я людини роблять відходи виробництва і споживання. Освіта, накопичення і ліквідація відходів являють собою одну з найбільш гострих і складних науково-технічних і соціально-економічних проблем у світі.
Науково-технічний прогрес і безперервне вдосконалення технологічних процесів, збільшення обсягів споживання на тлі безперервного збільшення чисельності населення планети ведуть до неухильному підвищенню обсягу побутових і промислових відходів, а також до розширення їх номенклатури. Переважна частина промислових відходів не утилізується. Однак у ряді країн відзначається явне прагнення використовувати цінні компоненти відходів у вигляді вторинних сировинних ресурсів. Найбільших успіхів у цьому напрямку вдалося домогтися в Швейцарії, Нідерландах і в Швеції [18, c.167].
У галузі регулювання поводження з небезпечними відходами ці зобов'язання визначаються положеннями Базельської конвенції про транскордонне переміщенні небезпечних відходів та їх видалення.
Ця конвенція стала плодом спільної діяльності великої групи країн, насамперед країн-членів ОЕСР, стурбованих питаннями запобігання забруднення навколишнього середовища. Основну мету конвенції можна визначити як запобігання експорту небезпечних відходів в слаборозвинені країни для цілей остаточного захоронення. Метою Базельської Конвенції є державний контроль і регулювання транскордонних переміщень небезпечних відходів, виходячи з необхідності дотримання міжнародних зобов'язань держав щодо охорони здоров'я людини, захисту і збереження навколишнього середовища [20, c.10]. Залежно від результатів розгляду документів, поданих для отримання дозволу на транскордонне переміщення відходів, заявнику надсилається:
- дозвіл на транскордонне переміщення відходів (далі - дозвіл);
- відмова у видачі дозволу на транскордонне переміщення відходів із зазначенням мотивованих причин відмови (далі - відмова);
- висновок про те, що передбачувані до транскордонного переміщення товари (відходи) не відносяться до категорії відходів та їх транскордонне переміщення здійснюється в порядку, передбаченому для звичайної продукції (не є предметом регулювання, які підпадають під постанову Уряду ...