ту і (або) частини статті Особливої ??частини КК, які підлягали застосуванню;
в) у призначенні покарання більш суворого, ніж передбачено відповідною статтею Особливої ??частини КК.
Несправедливість вироку в якості підстави скасування або зміни вироку виступає тоді, коли призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості злочину, особи засудженому покарання не відповідає тяжкості злочину, особистості засудженого, або покарання, яке хоч і не виходить за межі , передбачені відповідною статтею Особливої ??частини КК, але за своїм виглядом і розміром є несправедливим як внаслідок вироку, так і внаслідок надмірної суворості (ч. 1 ст. 383 КПК).
Неправильне застосування кримінального закону та несправедливість вироку поряд з порушеннями КПК виступають досить поширеною причиною скасування або зміни судових рішень в касаційній інстанції. У структурі всіх підстав, що тягнуть прийняття подібних рішень судами касаційної інстанції на практиці, вони займають одне з провідних місць. Наприклад, в 2010 р на їх частку припало 35,9 і 20,8% відповідно.
Рішення суду касаційної інстанції оформлюється визначенням. Цей процесуальний акт згідно зі ст. 388 КПК повинен містити:
) вказівки на дату і місце винесення ухвали;
) найменування суду і склад касаційної колегії;
) дані про особу, яка подала касаційну скаргу або подання;
) дані про осіб, які брали участь у розгляді кримінальної справи в суді касаційної інстанції;
) короткий виклад доводів особи, яка подала скаргу або подання, а також заперечення інших осіб, які брали участь в засіданні суду касаційної інстанції;
) мотиви і підстави прийнятого рішення;
) істота прийнятого у справі рішення.
Суд касаційної інстанції у визначенні також повинен дозволити питання: про запобіжний захід, долю речових доказів; про залік попереднього ув'язнення, якщо підсудний до постановлення вироку утримувався під вартою, а суд першої інстанції не дозволив це питання та ін. Касаційне визначення, за яким засуджений підлягає звільненню з-під варти, виконується негайно, якщо засуджений бере участь у відповідному судовому засіданні. В інших випадках він звільняється адміністрацією місця утримання негайно після отримання копії касаційної ухвали або відповідною виписки з його резолютивної частини.
За загальним правилом кримінальна справа в касаційному порядку розглядається 1 раз, після чого, якщо судове рішення не скасовано, вона набирає законної сили і може бути переглянуто тільки в порядку нагляду (гл. 48 КПК). Як виняток КПК передбачає можливість повторного розгляду кримінальної справи судом касаційної інстанції в тих випадках, коли касаційні скарги чи подання особи, наділеного правом на оскарження, надійде в суд після розгляду справи за касаційною скаргою або поданням іншого учасника кримінального судочинства. Крім визначення, яким дозволяється питання про законності, обгрунтованості і справедливості оскарженого судового рішення, касаційна інстанція наділена правом винесення окремої ухвали. Воно виноситься в тих випадках, коли при відповідному судовому розгляді будуть виявлені обставини, допущені у справі при провадженні дізнання, попереднього слідства чи при його розгляді нижчестоящим судом (ч. 4 ст. 29 КПК). У цьому визначенні суд касаційної інстанції звертає увагу відповідних органів і організацій на виявлені обставини, допущені порушення і на необхідність прийняття належних заходів. Касаційна інстанція при необхідності може винести окрему ухвалу і в інших випадках, наприклад звернути увагу відповідних органів і організацій на зразкову, сумлінне виконання беруть участь у справі особою свого громадянського обов'язку.
Висновок
Касаційне провадження в російському кримінальному процесі має певні проблеми, що в силу вищеназваного значення цій стадії для формування судової практики, особливо негативно. Разом з тим, на мій погляд, недоліки в діяльності судів другої інстанції викликані скоріше недоліками в підготовленості правоприменителя. Поверхневе розгляд деяких кримінальних справ по першій інстанції призводить не тільки до скасування вироків в касаційному порядку, а й до істотного збільшення термінів прийняття остаточного рішення у справах.
Погана організація судового процесу і недостатньо відповідальне ставлення до виконання своїх посадових та службових обов'язків з боку окремих суддів і працівників апарату, занадто великі терміни проходження справ, невиправдана затримка в напрямку справ до касаційної інстанції з приватними протестами, повернення справ назад через недотримання вимог ст.327 КПК, тривалі терміни розгляду справ у касаційній інстанції стають іноді причиною ...