n="justify"> ср=0,01 [Lс-ю (Nс + Nю) + Lз-в (Nз + Nв) + Lсз-юв (Nсз + Nюв) + Lсв-пз (Nсв + Nюз)] ,
де Lс-ю, Lз-в і т.д.- Середня довжина розгону повітряного потоку за профілями відповідних напрямів, км,
(Nс + Nю), (Nз + Nв) і т.д.- Сума повторюваність румбів,%.
Максимальна пружність водяної пари e визначається за середньою температурою поверхні води tср.
Середня по акваторії абсолютна вологість повітря над водоймою на висоті 2м e розраховується за формулою:
=e? + (0,8e - e?) M,
де e?- Середня за розрахунковий інтервал часу абсолютна вологість?? ость повітря, виміряна на континентальній метеостанції, мбар;
e - максимальна пружність водяної пари за цей же інтервал часу, визначена за температурі поверхні води у водоймі, мбар;
M - коефіцієнт трансформації, що враховує середню зміну абсолютної вологості і температури повітря в залежності від розміру водойми.
Коефіцієнт трансформації визначається за таблицею в залежності від середньої довжини розгону повітряного потоку над водоймою і різниці між температурою поверхні води у водоймі і температурою повітря на континентальній метеостанції.
. Випаровування з поверхні снігу і льоду
При визначенні випаровування з поверхні снігу за місяць і більш тривалий період застосовується спрощена формула
=0,37nd,
Де n - число діб в розрахунковому періоді
d - дефіцит вологості повітря на висоті 2м, мбар.
. 3 Визначення акумуляційних складових
Акумуляція води в частіше водойми визначається як різниця обсягів озера на початок і кінець року, який розглядається. Обсяги води визначаються по кривій обсягів залежно від середнього рівня, який повинен бути вільний від відносних коливань і спотворює впливу змінних ухилів, і відображати горизонтальність водної поверхні.
Для визначення середнього рівня застосовується кілька способів:
. Середній рівень на озерах, для яких характерна неоднорідність вітрового поля або сейшевих коливання визначається як середньозважений.
де H, H, ..., Hn - рівень води на кожному посту;
f, f, ..., fn - ділянки площі водойми, що тяжіють до кожного посту;
f - загальна площа дзеркала водойми.
. Якщо водоймище має округлу форму в плані і більш-менш однорідні глибини, а водомірні пости розташовані рівномірно по периметру і їх досить багато, середній рівень допускається визначати як середнє арифметичне, оскільки вітрова денівеляція в різних частинах такої водойми приблизно однакова
hср=??(H + H + ... + Hn)/n
n - число постів
. 4 Ув'язка водного балансу
Невязка балансу складається із суми неуточнених складових і сумарною помилки визначення врахованих складових і знаходиться по рівнянню
? =? Ін -? P ±? A,
У рівняння підставляються обчислені абсолютні значення прибуткових, видаткових та акумуляційних складових. Ці нев'язки завжди додаються (завжди з позитивним знаком) до тієї частини рівняння, яка виявилася меншою на величину H?.
Після рівняння обчислюється відносна нев'язка? (у%), як відношення величини H? до прибуткової або витратної частини рівняння балансу.
Розрахунок вважається завершеним, якщо відносна нев'язка не перевищує можливу сумарну помилку розрахунку, яка визначається за формулою
? =±? ? 1 2 +? 2 2 + ... +? n 2,
де? 1,? 2, ...,? n - випадкові відносні помилки розрахунку окремих складових балансу.
Розрахунок водного балансу вважається завершеним, якщо? ? ?.
4. Розрахунок водного балансу озера Ільмень за 1975году
Рівняння водного балансу озера, з урахуванням лише основних його складових:
? П -? Р =? А + Н
. 1 Розрахунок прибуткових складових водного балансу
. 1.1 Поверхневий приплив
пр=Q + Q
де Q - сума витрат вивчених річок
Q - сума витрат невивчених річок
Площа водозбору озера Ільмень 67200 км2, середня площа дзеркала в 1975р - 2090км2. При складанні водного балансу враховані лише основні його компоненти.
У 1975 році...