ться державою. Однак, Законом Республіки Білорусь «Про масові заходи в Республіці Білорусь» встановлено дозвільний, а не повідомний порядок проведення масових заходів. тому необхідно подати заяву в письмовій формі не пізніше ніж за 15 днів до передбачуваної дати масового заходу в місцевий виконавчий і розпорядчий орган, на території якого планується проведення масового заходу. Збори, мітинги, вуличні ходи, демонстрації і пікетування можуть проводитися з 8 до 22 годин. У них можуть виступати тільки громадяни Республіки Білорусь, які постійно проживають на її території, які досягли вісімнадцятирічного віку і що володіють виборчим правом [21].
Кожен має право на свободу об'єднань. Конституцією Республіки Білорусь і законодавством встановлені обмеження на створення громадських об'єднань. Згідно ст. 5 Конституції Республіки Білорусь забороняється створення і діяльність громадських об'єднань, що мають на меті насильницьку зміну конституційного ладу або провідних пропаганду війни, соціальної, національної, релігійної та расової ворожнечі [18].
У ст. 7 Закону Республіки Білорусь «Про громадські об'єднання» крім цього зазначено також на неприпустимість створення громадських об'єднань, спілок, що мають на меті здійснення пропаганди війни або екстремістської діяльності, забороняються [19].
Громадяни Республіки Білорусь мають право брати участь у вирішенні державних справ як безпосередньо, так і через вільно обраних представників. У республіканських і місцевих зборах можуть брати участь громадяни Республіки Білорусь, які досягли 18 років і постійно проживають на території Республіці Білорусь.
Статтею 3 Закону Республіки Білорусь «Про республіканських і місцевих зборах» встановлені деякі обмеження, що стосуються кола осіб, які вправі брати участь у зборах: у республіканських та місцевих зборах не можуть брати участі особи, визнані судом недієздатними внаслідок психічного розлади (душевної хвороби або недоумства), особи, які тримаються за вироком суду в місцях позбавлення волі, що знаходяться за рішенням суду в лікувально-трудових профілакторіях, а також особи, щодо яких у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, обрано запобіжний захід - утримання під вартою [22].
Громадяни Республіки Білорусь мають право вільно обирати і бути обраними до державних органів. Конституцією Республіки Білорусь і на її основі законодавства можуть бути встановлені виборчі цензи, тобто умови для отримання або здійснення виборчого права:
- віковий ценз (право обирати мають громадяни Республіки Білорусь, які досягли 18 років; для заняття посади судді необхідно досягти віку 25 років, а депутатом Палати представників - 21 року, Президента - 35 років);
- ценз осілості (президентом може бути обраний громадянин Республіки Білорусь володіє виборчим правом і постійно проживає в Республіці Білорусь не менше десяти років безпосередньо перед виборами, а членом Ради Республіки може бути громадянин Республіки Білорусь прожив на території відповідної області , міста Мінська не менше п'яти років);
- освітній ценз (Конституційний Суд Республіки Білорусь формується в кількості 12 суддів з висококваліфікованих фахівців у галузі права, які мають, як правило, вчений ступінь) [10, с. 56].
У виборах не беруть участі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, які тримаються за вироком суду в місцях позбавлення волі. У голосуванні не беруть участі особи, щодо яких у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, обрано запобіжний захід - утримання під вартою.
Громадяни Республіки Білорусь у відповідності зі своїми здібностями, професійною підготовкою мають право рівного доступу до будь-яких посад в державних органах.
У деяких випадках можуть бути вікові обмеження, наприклад, для заняття посади судді з адміністративних справ і виконавчим виробництвам необхідно досягти віку 23 років, а членом Ради Республіки може бути громадянин Республіки Білорусь, який досяг 30 років.
Конституційне право на працю включає право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, освітою, професійною підготовкою і з урахуванням суспільних потреб.
Кодексом про адміністративні правопорушення Республіки Білорусь передбачено позбавлення права займатися певною діяльністю і воно застосовується тільки тоді, коли правопорушення пов'язане з цією діяльністю, а збереження права визнано неможливим. При цьому позбавлення права займатися певною діяльністю поширюється на вид діяльності, для здійснення якої потрібен спеціальний дозвіл (ліцензія). По суті, в даному випадку суд, який накладає таке адміністративне стягнення, припиняє дію ліцензії на певний термін [9, с. 51].