ормованості та важливості бренду для споживчого вибору.
Особливо швидке перемикання на брендові критерії вибору зі зростанням доходів відбувається в товарних групах взуття, одяг, побутова техніка, пиво, косметика і т.п. Невипадково саме в цих групах найвищі рівні знання і переваги товару з назвою. Тут же спостерігається найвища конкуренція на рівні бренду. Зі зрозумілих причин в цих же сферах виникають найгостріші проблеми для власників відомих імен - підробки.
Чи не буде відкриттям зазначити, що зі збільшенням доходів населення змінюється не тільки брендові свідомість, а й конкретні критерії споживчого вибору.
У загальній складності важливість ціни падає з 80% у споживачів з низьким доходом до 40% у споживачів з доходом більше 4 млн. руб. в місяць. При цьому практично з нульової позначки (2-5%) до рівня 14 - 27% зростає важливість іміджу торгової марки і впевненості споживача в тому, що він зможе захистити свої права.
Країна-виробник як критерій вибору також є більш важливим пріоритетом споживачів з високим достатком.
Споживач дуже швидко звикає до нового і хорошого. Знову ж таки, посилаючись на досвід розвитку споживчих ринків інших країн можна з упевненістю стверджувати, що поліпшення якості товарів і сервісу в одній галузі змінює поведінку споживача і моментально відбивається на рівнях очікувань і вимог в інших сферах. Дані свідчать, що поки ці зміни відбуваються далеко не на користь брендів Білорусі.
Вік також вносить свої корективи в споживчий настрій. Молодь обирає брендовий товар більш ніж інші групи населення.
Більше 80% молодих людей стверджують, що бренд важливий для них при виборі товару. Традиційно невисока купівельна спроможність молоді, тим не менш, не знижує рівні знання і споживання брендів. У всіх товарних категоріях молодь лідирує за рівнями інформованості та споживання саме брендової продукції. Молоді люди не демонструють «товарний консерватизм», що й зрозуміло в силу віку, але їм так само у меншій мірі властивий «товарний патріотизм».
Таким чином, як мінімум два фактори споживчої поведінки найближчим часом будуть впливати на економічні тренди Білорусі:
Фактор доходів: зі зростанням доходів посилюватиметься міграція споживача у бік брендів нової генерації і істотно зміняться споживчі переваги та критерії вибору;
Фактор віку: на підході нове активне покоління споживачів, поведінка яких близько до поведінки споживачів на високо конкурентних розвинених ринках.
На закінчення слід повторити, що одним з нових підходів до теорії споживчої поведінки є підхід К. Ланкастера, який полягає в тому, що товари, як такі, не є безпосередніми об'єктами переваги, корисності або благополуччя, але мають деякі характеристики, які безпосередньо пов'язані з інтересами споживача.
У Білорусі з новими тенденціями споживчого ринку виникла проблема збільшення споживання при поганих результатах господарювання. Що стосується споживчого поведінки стосовно брендів, то на економічні тренди Білорусі найближчим часом будуть впливати фактор доходів і фактор віку.
Висновок
У результаті проведеної роботи можна зробити наступні основні висновки:
Розвиток поглядів на поведінку споживача можна простежити на прикладі робіт Кейнса, Фішера, Модільяні і Фрідмана. Аналіз поведінки споживача як суб'єкта ринкової економіки мікроекономіка здійснюється виходячи з того, що потреби споживача не обмежені, в той час як фінансові можливості задоволення цих потреб обмежені. Обмежені можливості споживачів визначені розмірами споживчого бюджету людей як покупців і можуть бути представлені бюджетною лінією. Факторами, що визначають споживчий вибір, є: потреби, що вимагають задоволення; ціни на товари; якість товарів; інформація про необхідні товари; гранична корисність товару.
Необхідно відзначити, що споживачі поводяться на ринку раціонально, тобто прагнуть досягти максимального результату при обмежених можливостях. Властивість товару бути джерелом задоволення економісти позначають терміном «корисність». У відповідності з теорією граничної корисності, цінність блага визначається корисністю останньої наявної одиниці цього блага, що задовольняє найменш нагальну потребу. Переваги споживачів можна досліджувати за допомогою кривих байдужості. Споживче рівновагу полягає в такому розподілі грошового доходу, при якому останній рубль, витрачений на придбання кожного виду продуктів, приносив би однакову граничну корисність.
Що ж до сучасної теорії споживання, то одним з нових її підходів є підхід К. Ланкастера, який полягає в тому, що товари, як такі, не є безпосередніми о...