амбітній, жадібній власти, багатств и почестей МІГ сам збудіті підозріння султана. Безжалісна система карала провину невідкладно, без прощення. [14 с. 105]. Житель Сераю, колішній Вихованок школи пажів, італієць Бассано впевняє, что Роксоляна булу спершу Бранці Ібрагіма, Який представивши ее султанові, імовірно, щоб мати через неї Вплив на султанській гарем. Альо Роксоляна скоро вилуч З ВЛАСНИМ плянів посередництво паші Ібрагіма. Колі місце Ібрагіма зайнять зять Рустем, Вплив Роксоляни на подивись ї почування Сулеймана ставши неподільній, а через ті ее влада простягалася на справи всієї отоманської імперії. Вслід затім могло б здаватіся логічнім обвинуваченого ее в смерти Мустафі. Призначення Мустафі провінції віддаленої на 26 днів подорожувань может означать НЕ Тільки Нагода для его більшої самостійності у Правлінні як заправився для майбутнього монарха, альо водночас и ті, что Сулейман не взявши ще рішальної постанови, чі цею найстарший его сін таборі его наслідніком. Формування майбутнього володаря под власним вплива и Вимогами, насувалі радше близьким и Постійний зв'язок, а не відокремлення й відчуження. Автім невблагані були Традиції для наслідства оттоманського престолу. Тільки один кандидат БУВ допустимих, найстарший Із живих. "Колі є двох каліфів - убійте одного з них"! наказувано Коран. Такий же закон встановивши Могаммед ІІ Завойовника: "Для загального добра Кожний Із моїх славних Синів або внуків может вініщіті всех своих братів ... "Кожний засіб дозволений, щоб успішно усунуті суперніків и НЕ допустити, до міжусобіць. Насильство, терор, гекатомби жертв росли на вівтарі імперії. В ім'я ее потуги Султані вбивали братів, Синів, батьків. Тім легше, что освячував ці Криваві вчінкі мусулманській закон, а св. его лист всегда доставляло Потрібний текст и віяснення для нього. [610 с. 150]. p> Тому слушно стверджують Зінаїда Тулуб и Павло Загребельний у своих ЦІННИХ романах В«ЛюдоловиВ» и В«РоксоланаВ». p> Роксолана - символ трагічної долі бранки-бранки; символ розуму, велічі духу українки; краси; жіночості. Історичні джерела засвідчують, что Роксолана - це дружина турецького султана Сулеймана ІІ, яка відігравала Величезне роль у політічному жітті Османської імперії 20-50-х рр. XVI ст. Українка за Походження, Справжнє имя - Настя Лісовська. ПРОТЯГ віків символ цієї жінки помітно змінювався. Ее зображувалі то як "леді Макбет з України ", то як відьму з" Лісої гори ". "Вісь вже кілька століть історики, письменники, психологи намагають зрозуміті и дошукатіся причин того, як молода українка стала султаншею, як піднялась так високо, что Верховний кадій скріпів цею шлюб державною печатку. У чому є таїна тої сорокалітньої любові одного з найжорстокішіх людей тогочасного світу до цієї жінки, заради Якої ВІН забув матір, Стратій головного візіра війська І ще багатая набліженіх, а потім пробачивши їй даже державну змов? /21. С.218 /. Магічно красива, вольовости, Роксолана сімволізує велич, стійкість духу, розум, начебто українки, яка зуміла піднятіся над своим оточенням, дбала про мирне небо над Україною. Саме такою постає вона у романі П.Загребельного В«РоксоланаВ», баладі О.Пахльовської "Роксолана/балада тернового имени/": Дитя селянське з царственим Чолом, Кохана жінка грізного султана, - Колі тобі забрали у полон; Хто давши тобі імення Роксолана?
Отак живеш, душею прихистила у Страсно Четвер запаленою свічу. Твоє имя - як відсвіт пожарища І як відлуння тихого плачу.
Вже тихий подій и слід на мире стерся. Тієї шовк забув тепло твоїх долонь. І лиш имя - невидима фортеця Душі, что НЕ здал у повний.
гіркого поля сонячна Тернинко, Шляхетні віть у Селянська гербі. Хто давши тобі імення - Українка? - Щоб сотні років плакало в тобі.
О.Потапенко. [24 с. 62]. p> Скiлькі страждань Віпа на частку украГЇнського народу. Столiття плюндрувалі украГЇнськi землi вороги, забирали дiвчата у гаремі, розлучалі сiм'ГЇ, вбивали старіх.Багато горя завела i батьківщина Рогатинська пана Гаврила Лiсовського, про якові розповiв П. Загребельний у романi "Роксолана". "Кара булу видно-таки зготована для Всього Рогатина, бо не мина й трьох-чотірьох рокiв, як на мiсто нападали чорнi сили, палили его, граб, вбивали й полонили всiх, хто НЕ встіг порятуватися в лiсах ... "У один з таких набiгiв забрали татари матiр, яка встігла крикнути: "Дитино моя, рятуйся", Ї i штовхнула доньку до сажу зi свиньми. Потроху оживала ДIВЧИНКИ, Розпач вiд Втратив матерi поступово минав. А тут вновь хвацько. Уночi налетiлі татари на Рогатин. p> П'ятнадцятірiчну Настю захопілі в повний. "Вона йшла, бездомна сирота, Нещасний бранка, продана й проклята, пiд чужим небом, прочистка вiтрамі, безжальнім i блiдім ... "НадiГЇ вмерли, жила у напiвмареннi, альо у глібінi душi вiдчувала, що треба жити. "Тому смiялась i спiвала на невольнічiм прайси у Кафi, i на кадрізi Сiнамагі, i навiть у темних нетрах Бедестану ". Потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, Вже за рiк вібілас...