1997 
 93365 
 12541 
 13,4 
 110 
 1998 
 102593 
 15705 
 15,3 
 120 
 1999 
 127126 
 22070 
 17,4 
 119,2 
 2000 
 170070 
 32087 
 18,9 
 125,8 
				
				
				
				
			
 2001 
 201927 
 45555 
 22,6 
 106,1 
  Як видно з наведеної таблиці даних, рівень монетизації ВВП в Україні протягом 1991-1995 років систематично знижувався з 80,2% у 1991р. До 13,1% в 1995р. Це дає підстави стверджувати, що забезпеченість економіки грошовою масою в цей період погіршилася, тобто відбулася демонетизація економіки. Це негативно вплинуло на стан платіжної дисципліни, а отже на розвиток економіки: посилився платіжна криза, широкого поширення набув бартер, помітно знизилася ліквідність економічних суб'єктів та банків тощо 
  З 1996р. Спостерігалося поступове підвищення рівня монетизації - з 13,1% до 22,6% у 2001р. Але темпи були недостатніми і не привели до помітного зміцнення платіжної дисципліни. Вона і в кінці цього періоду залишалася недостатньою, негативно впливала на економічні процеси. 
  Український досвід показав, що демонетизація економіки була викликана глибокою інфляцією, в слідстві якої різко скоротився попит на гроші і відповідно було скорочено пропозицію грошей. Тому ремонетізіровать економіку неможливо нагнітанням пропозиції грошей, а насамперед потрібно забезпечити розвиток попиту на гроші. І тільки в міру його зростання має збільшуватися пропозиція грошей. Тільки за цих умов емісія не призведе до інфляції, оскільки додаткова пропозиція грошей осяде в їх запасах, а вихід її на товарні ринки здійснюватиметься в міру зростання товарної пропозиції, не провокуючи зростання цін на незапланований рівень. 
  Для збільшення попиту на гроші, як єдино реального шляху ремонетизації економіки України, необхідно: 
 -перейти до політики економічного зростання, яка забезпечить тривале зростання виробництва реального валового внутрішнього продукту; 
 -подолати бартер у відносинах між господарюючими суб'єктами; 
 -підвищити стабільність національних грошей і банківської системи, довіру в них всіх економічних суб'єктів; 
 -підтримувати на певному рівні реальну ставку депозитного відсотка; 
 -забезпечити високий рівень розвитку ринку цінних паперів на валютному ринку. 
  Показник монетизації ВВП безпосередньо не пов'язаний з грошовим ринком і управлінням пропозиції грошей. Тому завдяки ремонетизації економіки виходить за межі монетарної політики і повинен зважаться методами загальноекономічної політики. Монетарна ж політика повинна забезпечувати врівноваженість попиту і пропозиції грошей, на якому б рівні не перебувала монетизація ВВП. 
   5. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА 
   Головним результатом функціонування грошової системи є розробка і реалізація певної грошово-кредитної політики. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи. 
  Монетарна політика - це комплекс взаємопов'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь певних суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний банк. Виходячи з цього визначення, монетарній політиці властиві комплексність, різноваріантність регулятивних засобів; спрямованість їх на досягнення цілей, які заздалегідь визначені; заходи ці реалізуються центральним банком через механізм грошового ринку. 
  Основні засоби грошово-кредитної політики узгоджуються з прогнозами економічного і соціального розвитку України, розробленими Кабінетом Міністрів України, і орієнтуються на прогнозні макроекономічні показники, використані ним при розробці Державного бюджету. 
  В основних засобах грошово-кредитної політики передбачено, що Національний банк України буде здійснювати монетарну політику шляхом регулювання грошово-кредитного ринку через відповідні інструменти, які сприятимуть підтримці досягнутої економічної і фінансової стабіль...