дньозважений країн-учасниць, то це має на меті ініціювати конкуренцію на внутрішніх ринках, дати імпульс підвищенню конкурентоспроможності національних товарів.
Вироблення узгодженої зовнішньоторговельної політики і необхідність координації певних сфер національних виробництв об'єктивно вимагають створення країнами-учасницями відповідних наднаціональних органів. Це означає, що створення митного союзу є якісно нова, більш висока ступінь міжнародної економічної інтеграції в порівнянні з попередніми.
4.Общее (єдиний) ринок, коли ліквідуються бар'єри не тільки у взаємній торгівлі товарами і послугами, але й у переміщенні робочої сили і капіталу. Створення реального єдиного ринку вимагає від країн-учасниць великих зусиль з узгодження і гармонізації значного числа законодавчих норм, технічних нормативів, стандартів і т.п. На даному етапі інтеграції встає і таке завдання, як створення спільних фондів з дії соціальному та регіонального розвитку в рамках єдиного ринку. З цього випливає, що система регулюючих між-і наддержавних органів стає більш розгалуженою і з більш широкими повноваженнями.
Висновок
Економічний союз, який передбачає на додаток до всіх перерахованих вище заходам проведення державами-учасниками єдиної економічної політики, вдосконалення системи наддержавного регулювання соціально-економічних процесів, протікають в рамках интегрирующегося регіону. При цьому розширюється уніфікація національних законодавств у найважливіших сферах державного життя, національні уряди добровільно відмовляються від частини своїх функцій у користь наднаціональних органів, які в свою чергу наділяються повноваженнями приймати оперативні рішення від імені всієї интегрирующейся угруповання.
У принципі можливо існування і такої організаційно-правової міжнародної інтеграції, як політичний союз, який передбачає відмову країн-учасниць від національного суверенітету та освіта міждержавного союзу на федеративних або конфедеративних засадах.
В даний час у світі діє більше 80 регіональних торговельних і економічних угод і домовленостей. Однак, як випливає з даних СОТ, з цієї кількості можна назвати лише 30-35 об'єднань, в яких інтеграційні процеси отримали більш-менш сталий розвиток.
Література
1. Сіміон Ю.Ф., Носко Б.П., Гільяно А.А Світова економіка та міжнародні економічні відносини. Р н/Д: 2004. - 160с. p> 2. Сапіч B.I., Сапіч Н.М. Міжнародна економіка: Практикум: Навчальний посібник. - Суми: ВТД В«Університетська книгаВ», 2003. - 159 с. p> 3. Ломакін В.К. Світова економіка: Підручник для вузів. - М.: ЮНИТИ, 2007. - 727 с. p> 4. Основи макроекономіки: Навчально-методичний посібник. За заг. ред. В.І. Богачова - Л.: 2009.-253 с. br/>