чення оптимальної зовнішньоторговельної діяльності представляється доцільним використання світового досвіду.
В економічній літературі в основному виділяють 2 моделі розвитку зовнішньоторговельної діяльності: експортоорієнтовану та імпортно.
В основу першої моделі розвитку зовнішньої торгівлі зарубіжних країн ставиться експорт певних товарів і відповідної міжнародної спеціалізації. За рахунок прямих іноземних інвестицій та імпорту купується технологія. Завданням першорядної важливості для держави стає перехід до експорту технічно більш складних товарів. Розвиток виробництва, технічний прогрес, розширення номенклатури вироб-дімих товарів, підвищення кваліфікації робочої сили - все це спрямовується на зміну міжнародної спеціалізації. p> Друга ж ставить в основу міжнародну промислову спеціалізацію і кооперацію, з розвитком яких зв'язуються надії і на насичення внутрішнього ринку, і на його структурування [1, с.103].
Великий інтерес викликає китайський шлях розвитку зовнішньої торгівлі. В«КитайськоїВ» моделі притаманна велика жорсткість у державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності і поступовість у відкритті економіки. Вона грає важливу роль в економічному розвитку країни і цілком підпорядкована внутрішній економіці. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності представляє типовий приклад країни, що йде по шляху В«наздоганяючого розвиткуВ». p> Характерною особливістю проведеної політики Китаю з'явилося здійснення заходів зовнішньоекономічної лібералізації лише в тій мірі, в якої вони відповідають національним інтересам.
Наступальна тактика зовнішньої торгівлі в Китаї в значній мірі підвищила ефективність використання та розподілу матеріальних ресурсів країни, істотно стимулювала безперервне зростання економіки. Одними з основоположних причин зростання китайської зовнішньої торгівлі є децентралізація і ослаблення умов торгівлі. На сьогоднішній день близько 4000 компаній володіють правом здійснення зовнішньоторговельних операцій. p> Досить тривалий час китайський уряд здійснювало підтримку та захист вітчизняному виробництву. До вступу Китаю до СОТ, їх імпортні мита вважалися найбільш високими у світі. Діяли різні адміністративні вимоги по відповідності достатнього рівня якості товару, недопущення забруднення навколишнього середовища і т.д.
В експортній політиці Китаю існував своєрідний механізм державної підтримки всього ланцюжка експортного виробництва. Перш за все, передбачалися великі пільги і державне кредитування.
У Китаї здійснювалася політика усілякого стимулювання експорту. У даному напрямку робилися такі заходи:
- надання зовнішньоторговельним організаціям фінансової самостійності;
- здійснення підтримки та видача кредитів підприємствам, що займаються виробництвом експортної продукції;
- виділення матеріальних ресурсів для виробництва експортної продукції;
- звільнення від митних зборів;
- заохочення різних форм торгі...