снують відчутні територіальні диспропорції в розвитку регіональних продуктивних сил, які проявляються в гіпертрофованому розвитку рівнинної частини регіону (особливо - деяких промислових вузлів) і соціально-економічної відсталості його гірських районів.
Машинобудування як одна з профілюючих галузей є глибоко мілітаризованої і через переважно складального типу виробництва має слабкі внутрішньорегіональні кооперативні зв'язки, що робить її вкрай вразливою у кризові періоди.
Промисловість регіону є еколого-небезпечною, а окремі виробництва і галузі з відсталими технологіями - взагалі не сумісними з природою краю. Орієнтація деяких галузей промисловості (Особливо - машинобудування) на привізна сировину (комплектуючі) і прискорені темпи розвитку природоексплуатуючих галузей (лісівництва, видобутку сірки, калійних солей, нафти, газу, вугілля) зробили регіональну економічну систему малопридатною до виживання в критичних ситуаціях.
У регіоні чітко простежується тенденція до різкого погіршення демографічної ситуації: збільшується смертність, падає природний приріст, йде процес старіння населення. З урахуванням національно-етнографічного менталітету жителів Карпатського краю існує реальна загроза генофонду нації.
Поступово загострюється соціальна ситуація, пов'язана з проблемами безробіття і зайнятості населення регіону, яку посилює ще й той факт, що тут вже давно мав місце надлишок трудових ресурсів.
Економічний збиток, нанесений природі Карпатського регіону в попередні роки, марнотратство і безгосподарність спричинили за собою значне погіршення стану навколишнього середовища, викликали деградацію унікальної природи Карпат.
Стратегічні орієнтири розвитку Карпатського регіону і
регіональні пріоритети
Аналіз географічних, природних, історичних та економічних умов показує, що на етапі становлення державності Україна і входження її у світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно сполучити регіональні, державні та міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічного життя. Отже, мова йде про вибір правильного стратегічного курсу в розвитку регіону. Якщо керуватися тим, що Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальною екосистемою на Заході Україна, то при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно використовувати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території. Інакше кажучи, майбутня соціально-економічна модель Карпат має бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилеглими територіями сусідніх країн.
Сьогодні можна досить впевнено стверджувати, що винятковий акцент на розвитку в регіоні промисловості навряд чи виправдає себе. Технологічний В«бумВ» нам поки не В«загрожуєВ», а отже, продуктивність праці та конкурентоспроможність продукції ще довго залишат...