ися низькими. Крім того, з ескалацією виробництва буде загострюватися екологічна ситуація, що буде забирати і без того обмежені ресурси. Таким чином, потрібно виробити нестандартні ходи і рішення при виборі пріоритетів і конкретних сфер, розвиток яких б забезпечило прогресивні зміни в економічному житті регіону, прискорило і направило ринкові реформи в необхідне русло, що, у свою чергу, буде ініціювати приплив капіталу (і в тому числі - іноземного). При виборі такої стратегія важливо передбачити і врахувати дію тих факторів, які обумовлюють специфіку регіону і створюють переваги його стартових умов для прогресивних соціально-економічних перетворень.
З урахуванням наявних в Карпатському регіоні природного, економічного, наукового і технічного потенціалів, його історичних та географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних, трудових та інтелектуальних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка забезпечить матеріальний добробут населення та екологічну безпеку Карпатського краю.
Досягнення поставленої мети вбачається в поетапній реалізації першочергових завдань. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю мають стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; машинобудування; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження та відновлення історико-культурного спадщини.
Створення необхідних умов для. розвитку цих галузей і сфер Людської діяльності забезпечить підйом його загального соціально-економічного рівня, який повинен визначатися не тільки загальнодержавними інтересами, а й потребами та інтересами самого регіону - суб'єктів господарювання, які тут розміщені, і населення, яке тут проживає.
Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обгрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи.
Наявність природно-ресурсної бази . У регіоні налічується понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів (Багато з них - унікальні), запаси яких достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей та озокериту. Ці ресурси - в поєднань із сприятливими кліматичними умовами - служать природною базою для розвитку санаторно-курортної справи в регіоні.
Потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткочасного відпочинку. Вони не мають альтернативи в Україні у відносин розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Розрахунки показують, що одноразова гранична рекреаційна місткість регіону становить 2,2 млн. чол., тоді як річна - 8 млн. туристів і...