залишаються етнічних груп;
б) створення політичної організації (В«національногоВ» чи В«культурногоВ» рухи, партії), яка декларує необхідність зміни такого становища в інтересах зазначеної етнічної групи (груп) і тим самим провокує відповідь протидія органів державної влади;
в) спонтанних (НЕ підготовлених легально діючими організаціями) акцій протесту проти утиску своїх інтеpecoв з боку представників іншої (інших) місцевої етнічної групи або органів державної влади у вигляді масових мітингів, маніфестацій, погромів. p> Етнічний конфлікт завжди являє собою явище політичне, бо навіть якщо ініціатори змін прагнуть до зміни ситуації лише в культурній чи соціально- економічній області, вони можуть досягти своїх цілей лише шляхом набуття певних владних повноважень, достатніх для здійснення подібного зміни підвладними повноваженнями, до перерозподілу яких завжди прагнуть учасники етнічних конфліктів: зазвичай розуміються здатність і можливість однієї групи людей розпоряджатися діяльністю інших груп людей. p> Етнічні конфлікти можна класифікувати за різними підставами. Самою загальною класифікацією служить поділ етнічних конфліктів на два види за особливостями протистоянню їх сторін:
1. Конфлікти між етнічною групою (групами) і державою. p> 2. Конфлікти між етнічними групами (між асоціаціями груп). p> Ці два види конфліктів вчені часто узагальнено називають міжнаціональними, розуміючи під ними будь-які протиборства між державами і субдержавного територіальними утвореннями, причиною яких є необхідність захистити інтереси і права відповідних націй, народів чи етносів. p> Крім того, можлива класифікація етнічних конфліктів за пріоритетними цілям, сформульованим організаціями однієї зі сторін, а, отже, і за можливими наслідками для поліетнічного соціуму, в якому вони розвиваються. У зв'язку з цим зазвичай розрізняють:
1. Соціально-економічні конфлікти, що виникають на основі вимог вирівнювання рівня життя, соціально-професійного складу і представництва в елітних шарах (з боку представників «³дстаючихВ» етнічних груп) чи припинення пільг, субсидій та економічної допомоги В«іншимВ» (з боку членів В«лідируючихВ» груп). Вони є наслідком незадоволеності тієї чи іншої нації, що не має власної державності, своїм правовим статусом або має її в усіченою формі. p> 2. Етно-територіальні конфлікти, які, як правило, мають глибокі історичні корені.
3. Етно-демографічні конфлікти, які виникають там, де реальна небезпека розмивання, розчинення етносу в результаті швидкого механічного припливу іншомовного населення. Пріоритетним вимогою в таких випадках стає захист прав корінної нації, введення різного роду обмежень для В«сторонніхВ». p> За формами прояву етнічні конфлікти можуть бути:
- насильницькими (депортація, геноцид, терор, погроми і масові заворушення).
- ненасильницькими (національні руху, стихійні ходи, мітинги, еміграція), а за часом - довготривалими і короткочасними. p> Етнічні ...