Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Технологічні основи виробництва кольорових металів: міді, алюмінію, магнію, титану

Реферат Технологічні основи виробництва кольорових металів: міді, алюмінію, магнію, титану





оліту і, перемішуючи, розчиняють у ньому глинозем (чергова порція якого завжди заздалегідь насипається на кірку електроліту).

Після розчинення глинозему в електроліті анодний ефект зазвичай припиняється і напруга робиться нормальним. Анодний ефект у процесі отримання алюмінію грає як позитивну, так і негативну роль. З одного боку, він сигналізує про нестачу в електроліті глинозему і дає можливість отримати уявлення про хід електролізу, з іншого боку - він призводить до перевитрати електроенергії і порушення теплового рівноваги ванни. На заводах прагнуть запобігти часта поява анодних ефектів, вводячи глинозем до їх появи. У свою чергу, надлишок глинозему, введеного в електроліт, не розчиняється, осідає на дно під шар алюмінію, ускладнює нормальний хід електролізу. Тому вважають нормальним виникнення в електролізері одного-двох анодних ефектів на добу.

Вивченням природи анодного ефекту займалося багато дослідників. На основі досліджень, проведених в Московському інституті кольорових металів і золота під керівництвом проф.А.І. Бєляєва, можна зробити висновок, що причиною, що викликає анодний ефект, є різна змочуваність вугільного анода розплавленим електролітом при різному вмісті в ньому окислів. Коли в електроліті є значна кількість окису алюмінію, електроліт добре змочує вугільну поверхню анода і тому утворені анодні гази легко видаляються з його поверхні, не перешкоджаючи проходженню електричного струму. При зменшенні кількості глинозему змочуваність електролітом повільно змінюється і при вмісті глинозему менше 1% кількість переходить в якість - електроліт перестає змочувати вугільну поверхню; в результаті між електролітом і вугільним анодом утворюється газова плівка, перешкоджає проходженню електричного струму, що і призводить до різкого підвищення напруги на ванні.

Алюміній витягують з електролізера, пробиваючи кірку застиглого електроліту і опускаючи на дно футерованную вогнетривом сталеву трубку, через яку алюміній відкачують у вакуумний ківш. На сучасній алюмінієвої ванні, розрахованої на силу струму 100 кА, отримують на добу близько 700 кг алюмінію, тому вилучення металу проводять не частіше ніж один раз на добу (з менш потужних ванн один раз за дві доби).

У міру витягу алюмінію анод поступово опускають, при цьому ретельно регулюють напругу і межполюсного відстань електролізера. Оскільки нижня частина анода згорає і він поступово опускається, його необхідно нарощувати у верхній частині. У кожух анода систематично завантажують анодний масу, яка коксується на гарячому конусі анода за рахунок теплоти з ванни. Токоподводящіе сталеві штирі поступово опускаються з анодом і щоб уникнути розплавлення їх по черзі висмикують з його тіла і піднімають на більш високий рівень, а в утворену порожнину затікає анодна маса 1 і коксується в ній.

На отримання 1 т первинного алюмінію електролізом витрачається 15 000-17 000 кВт-год електроенергії і майже 2 т глинозему.

Для видалення не...


Назад | сторінка 8 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Обертова піч для кальцинації глинозему продуктивністю по гідроксиду алюміні ...
  • Реферат на тему: Вивчення впливу модифікуючих добавок на фізико-хімічні властивості оксиду а ...
  • Реферат на тему: Фізичні, хімічні, механічні та технологічні властивості металів: чавуну і с ...
  • Реферат на тему: Розрахунок електролізера для одержання алюмінію
  • Реферат на тему: Автоматизація процесу електролізу алюмінію на прикладі ІркАЗ-РУСАЛ