и. А другий брат Влас виявився розумнішим і дав хліб в борг, а робочий, наївшись, знову взявся за справу і привіз на село й плуги, і цвяхи, і серпи. Закінчується вірш мораллю:  
  В«ясніше тієї пісні немає, їй-їй, 
  Криві кинемо чутки. 
  Везіть, братці, хліб скоріше, 
  Щоб вас не з'їли вовки В». 
   Основна ідея тут полягає в тому, що лише разом робітники і селяни зможуть подолати всі складнощі і перемогти. Та ж думка висловлена ​​і в оповіданні К. Лоптіна В«ДозріваєВ», де робочий говорить селянинові: 
  В«- Єгор, чи можна бути просто глядачем такого ентузіазму, не піддатися йому, не відгукнутися на заклик голодуючих братів? 
  У нас тут теж голодуючих - ой, ой, - зітхає Єгор. 
				
				
				
				
			  Так, Єгор, положення здається безвихідним, але наявність високого душевного піднесення робить неможливе здійсненним В». 
   .2.2 Боротьба з кулаками 
  У період лих, голоду, війни рідко вдається мобілізувати волю народу до перемоги тільки за рахунок трудового ентузіазму, наснаги мас мріями про прекрасне майбутнє. І в такі часи нерідко виникає В«образ ворогаВ», на якого звертається невдоволення народу своїми бідами і важким становищем. У 1918-1920 рр.. зовнішнього ворога нового ладу бачили в іноземних державах, які вторглися на територію нової держави, а внутрішнього ворога - в білогвардійців і в кулаках на селі, яких і звинувачували в голоді і розрусі. 
  У художній літературі цього періоду уявлення про кулаках як В«ворогів народуВ» також знайшло своє вираження. У вже згадуваній вище книзі А. Тодорського «гк з гвинтівкою і плугомВ» наводяться документальні свідчення цього періоду, листи селян, зведення сільських зборів. У замітці В«Кулаки душать голоднихВ» автор пише: В«Кулак пробудився ... Солодко розправив свої руки, надів смазних чоботи, помазав волосся лампадним маслом, повісив на жилеті ланцюжок, осінив себе широким хресним знаменням і не поспішаючи взявся за своє так добре знайоме ремесло: дерти сім шкур з свого ближнього. - Досить царювати цієї голоти! Повно гнівити бога-то! Пора починати жити по-старому ... 
  Так сказав Весьєгонського товстосум Тит Тітич і, мружачись на весняне сонечко, вже будував плани: 
  В«Ось примушу цю наволоч побудувати собі двоповерховий будинок, покрию його листовим залізом, відкрию трактир, заберу в руки всю волость - і відразу зіп'ються всі падлюкиВ». 
  У відповідь бідняки звернулися з проханням до Ради області, щоб їм допомогли силою відняти у куркулів хліб, щоб заборонили торгівлю продовольством за гроші. Бідні селяни сприймали більш заможних сусідів як своїх ворогів, які наживалися на чужому нещасті. br/> 
 В«На селі велика лавка, 
  Двоповерхов...