борах від Пенджабу, довгі роки займався політичною діяльністю в В«пакистанськоїВ» частини Кашміру. Це говорить про особливу увагу, яке надає офіційний Ісламабад району, де особливо сильний зараз ісламізм.  
 Новий сплеск В«ісламської хвиліВ» стався у зв'язку з американським вторгненням в Ірак.  Масові демонстрації і мітинги протесту прокотилися по всій країні.  В Ісламабаді, Лахорі, Карачі, Пешаварі та Кветті влади зробили масштабні заходи по захисту дипломатичних представництв, особливо американських і союзних їм країн у війні проти Іраку.  У райони дипмісій були спрямовані додаткові сили безпеки, поліцейські загони і підрозділи прикордонної охорони.  Цього разу протестний рух було більш антиамериканським і менш опозиційним своєму уряду, воно було більш-менш рівномірним по всій країні.  По-перше, в даному випадку відсутній факт етнонаціонального споріднення, і головною причиною обурення було напад на мусульманську країну.  А по-друге, загальне обурення викликали порушення міжнародного права, дії в обхід ООН, недотримання рішень Ради Безпеки.  А це - вкрай болюча тема для Пакистану, оскільки прийняті в кінці 40-х років резолюції Ради Безпеки про рішення кашмірської проблеми шляхом проведення там плебісциту (на чому завжди наполягав Пакистан, враховуючи переважання в Кашмірі мусульман), залишаються невиконаними через позицію Індії.  Тому Пакистан є одним з найбільш послідовних прихильників здійснення рішень ООН. Не дивно, що у своїх виступах голова пакистанського МЗС Х.М.Касурі закликає до обов'язкового виконання всіх резолюцій ООН без будь-яких винятків, відмови від подвійних стандартів у підходах до міжнародних проблем.  При цьому він вимагає проведення в життя всіх рішень ООН по Іраку, Палестині і Кашміру13. 
				
				
				
				
			  Взагалі іракські події поставили Ісламабад в дуже складне становище.  Зовсім недавно налагодилися широкі зв'язки з багатою і сильною Америкою.  Маючи потребу в підтримці Пакистаном (нині він непостійний член Ради Безпеки) своїх акцій, Дж.Буш скасував у середині березня останні санкції проти Пакистану. Відразу ж Ісламабаду були надані у вигляді допомоги 600 млн. дол на В«потребиВ» діяльності Пакистану в Афганістані, більше 300 млн. на військові потреби самого Пакистану, оголошено також, що в майбутньому на ці потреби йому буде виділено майже 400 млн. долл.14 
  Але, зрозуміло, Ісламабад не міг не враховувати настрої в світі і в своїй країні.  Тому він зайняв нейтральну позицію, в цілому рівновіддалену від обох ворогуючих сторін.  При цьому він намагався її не афішувати, основний упор робився на необхідності мирного дипломатичного врегулювання питання, на гуманітарних аспектах проблеми, на підвищенні ролі ООН в даний момент і в період повоєнного врегулювання в Іраку, на обов'язковості збереження територіальної цілісності і суверенітету Іраку.  Пакистан йшов на зовні ефектні кроки, які не мають, однак, великого практичного значення.  До них слід віднести скасування військового параду у День Пакистану (23 бе...