Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Проектування ділянки внутрішньозонової мережі зв'язку

Реферат Проектування ділянки внутрішньозонової мережі зв'язку





R1С1 = R1С2 і fB = fcp.

Інформаційна частота сигналу становить одну декаду і простягається від 30 Гц до 300 Гц і саме цей діапазон повинен пропускати диференціатор.

Частота зрізу приймемо максимальну частоту сигналу - 300 Гц. Граничні частоти робочого діапазону дифференциатора пов'язані з елементами схеми f н = 1/(2p R2 C1), f в = 1/(2p R1 C1). Задамося ємністю С1 = 0,5 мкФ, після чого знайдемо опору резисторів R1 і R2. br/>

R1 = 1/(2p Г— f в Г— C1) = 1/(2p Г— 300 Г— 0,5 Г— 10 -6) = 1,1 кОм

R2 = 1/(2p Г— f н Г— C1) = 1/(2p Г— 30 Г— 0,5 Г— 10 -6) = 11 кОм


Ємність конденсатора С2 визначаємо з виранія f ср = 1/(2p R2 Г— C2).


C2 = 1/(2p R2 Г— f ср) = 1/(2p Г— 300 Г— 11 Г— 10) = 50 нФ


Опір R3 служить для симетрування вхідного ланцюга ОУ і повинно бути рівним активному опору, з'єднаному з інверсним входом ОУ, номінал R3 теж приймаємо рівним 11 кОм. Найближчий заводський номінал (за стандартом Е24) для ємності C2 буде дорівнює 51 нФ. p> Таким чином, отримуємо


С1 = 0,5 мкФ; C2 = 51 нФ; R1 = 1,1 кОм; R2 = R3 = 11 кОм


На виході дифференциатора ми отримаємо сигнал 0 ... 10 В.

Випробування схеми наведені в додатку.


2.8 Неінвертуючий суматор


Сигнал надходить від логаріфматора нам необхідно скласти з сигналом вступників з дифференциатора. Підсумовування будемо здійснювати за допомогою схеми неінвертірующего суматора (рис 2.10). br/>В 

Малюнок 2.10 - схема неівертірующего суматора


Неівертірующій суматор формує алгебраїчну суму двох напруг і не змінює їх знак на зворотний. Для підсумовування сигналів в правильному масштабі необхідно, щоб виполналось умова R1 = R2. p align="justify"> Схема неівертірующего суматора являє собою окремий випадок схеми складання-віднімання. Всі вхідні напруги подаються на неівертірующій вхід ОП. p align="justify"> Для того щоб вихідна напруга підсилювача визначалося виразом


(1.7)


повинна виконуватися умова


(1.8)

тобто (1.9)


Необхідну балансування схеми можна виконувати за допомогою відповідного підбору опору резистора R.

Для розрахунку номіналів схеми суматора задамося величинами опору R `= 1 кОм. Для того що б виконувалося співвідношення (1.7) і обидва сигналу були складені в однаковим масштабом, приймемо величини опорів R1 = R2 = R `. Після чого з виразу (1.9) знайдемо величину опору R


Ом.


Розрахуємо вихідний сигнал, неівертірующего суматора. З виходу логаріфматора ми подаємо на Uвх1 суматора сигнал 0 ... 2,3 В. З виходу дифференциатора на вхід Uвх2 напруга 0 ... 10 В, тоді за виразом (1.7) отримаємо


В.


ОУ - К140УД14.


2.9 ПНТ


На виході нашої схеми нам необхідно отримати постійний струм 0 ... 10 Ма. Вихідним сигналом ПНТ є струм, сила якого в навантаженні виз...


Назад | сторінка 8 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Проектування схеми перетворювача аналогового сигналу
  • Реферат на тему: Проектування суматора двійковій-десяткових чисел
  • Реферат на тему: Схеми управління і обробки вихідного сигналу приладу з зарядовим зв'язк ...
  • Реферат на тему: Розробка суматора-помножувача
  • Реферат на тему: Розробка гібридної інтегральної схеми підсилювача електричних сигналів низь ...