ацияльна груп, іх палітичних партію, якія Сћсклалі на сябе еадачу будаСћніцтва новаго жицця.
Калі б не було розгону УстаноСћчага відразу, калі б не було неабгрунтаваних памкненняСћ да падштурхоСћвання сусветнай сациялістичнай ревалюциі, а замістити гетага аб'ектиСћна аценена Кастричніцкая ревалюция и випрацавани теаретична абгрунтавани пасляревалюцийни курс деяржаСћнага, еканамічнага и культурнага развіцця краіни, Які адпавядаСћ б інтаресам большасці народаСћ и служиСћ асновай для раСћнапраСћних адносін е іншимі краінамі, то грамадзянскай Вайни, еамежнай інтервенциі маглів б і НЕ Биць.
Які ж усьо Такі характар ​​насіла Кастричніцкая ревалюция? Ці була яна сапраСћди сациялістичная? Кастричніцкая ревалюция, як не раз падкресліваСћ У.Ленін, прасунулася далека наперад таго пункту, дзе павінна завяршицца демакратичная ревалюция. Гета було неабходна для таго, каб у момант яе адкату Яна не адступіла далей, чим патребна для перамогі гета ревалюциі. Таке забяганне наперад уласціва калі НЕ Сћсім, то пераважнай большасці ревапюций мінулага. Ф.Енгельс лічиСћ гетую з'яву заканамернасцю. Такі крок зрабіла и Кастричніцкая ревалюция, аднако гета зусім НЕ аеначае таго, што яна була ревалюцияй сациялістичнай. Зазначим, што Надав у Леніна не було цвердага пераканання Сћ критим, што Кастричніцкая ревалюция з'яСћляецца сациялістичнай. У сваіх Виступ на II Усерасійскім з'ездзе СаветаСћ, у дакументах з'езда гетую ревалюцию ен називаСћ рабочасялянскай, савецкай ревалюцияй. У сакавіку 1921 ім Зроблено запіс (з заСћвагай "у пресі згладити"), Які сведчиць пра сумненні, якія Сћ яго захаваліся, адносна таго, "буржуазний" або "Соціалістичний" характар ​​крейди ревалюция [19]. <В
Заключенне
Кастричніцкую ревалюцию можна лічиць трецім етапам тієї ревалюциі, якаючи пача Сћ студзені 1905 Ревалюция 1905-1907 рр.., И ревалюция ЛютаСћская, и ревалюция Кастричніцкая вирашалі Завданням демакратичнага характар ​​- звярження самадзяржаСћя, ліквідациі решткаСћ пригонніцтва, буйнога памешчицкага землеСћладання, знішчення каланіяльнага и нациянальнага гніту, руйнавання "Турм народаСћ", вихаду краіни з Вайни шляхам заключення демакратичнага міру, усталявання демакратичних праСћ и Свабода и інших. Таму Сћсе гетия ревалюциі складаюць адно целае и з'яСћляюцца яго часткамі. У "Листах з далека "У.Ленін разглядаСћ ЛютаСћскую ревалюцию як дерло етап, Які даСћ Уладу буржуазіі, и заклікаСћ плиг наспяванні СћмоСћ пераходзіць да другог етапу, Які павінен биСћ Даць Уладу робітника І сялянам.
Вопит паказвае, што и Сћ Англіі, и Сћ Франциі, и Сћ інших краінах буржуазна-демакратичная ревалюция праходзіла некалькі етапаСћ, якія Сћ гістаричнай літаратури часта називаюць самастойнимі ревалюциямі, што, аднако, що не порушували б іх арганічнай сувязі паміж сабою, іх адзінства.
Спроба У.Леніна паскориць ревалюцию шляхам пераводу напалову яшче феадальнай краіни на рейкі некапіталістичнага развіцця, паступовага виспявання для Сћступлення Сћ камуністичную грамадскаеканамічную фармацию па причине яго смерці НЕ атримапа теаретичнай распрацоСћкі. 3 канца 20-х рр.. краіна пача будаваць Такі грамадскі лад, Які праз 70 гадоСћ разваліСћся. Годинах узнікае вань: а ці е'яСћляецца Кастричніцкая ревалюция апошняй у гісториі Усходняй ЕСћропи. Для таго, каб пацвердзіць таку мнение або адкінуць яе, годину яшче НЕ наступіСћ. Што Чака нас наперадзе: нови етап ревалюциі ці многа разнапланавих реформаСћ? Магчима, XXI стагоддзе адкажа на гета вань. <В
літаратура
1. Булдаков В. П. Червона смута: Природа і наслідки революційного насильства. М., 1997. p> 2. Вада Х. Російські революції 1917 р. як комплекс революцій в епоху світових воєн// Росія в XX столітті: Історики сперечаються. М., 1994. p> 3. Велика Жовтнева соціалістична революція в Білорусії. Документи і матеріали. Мн., 1957. Т. 1-2. p> 4. Гістория Беларусі. Пад Ред. А. Г. КаханоСћскага. Мн., 1996. p> 5. Гістория Беларусі. Ч. 2. XIX-XX ст. Пад Ред. І. П. Кренні и інш. Мн., 2002. p> 6. Ігнаценка І. М. Кастричніцкая ревалюция на Беларусі: асблівасці и винікі. Мн., 1995. p> 7. Карр Е. Революція в Росії і Захід// Вільна думка, 1991, № 16. p> 8. Ленін В.М. Повне. зібр. соч. Т. 34. p> 9. МяснікоСћ А. Ф. Білорусь Сћ 1917 Годзе// Гуманітарна-еканамічни веснік. 1997. № 3. p> 10. Нариси па гісториі Беларусі. Ч. 1-2. Мн., 1994-1995. p> 11. Рудовіч С. Білорусь, 1917-й: На протягах російської етнополітики// Німан. 1997. № 11. p> 12. Сироткін В. Про світової революції в Росії, яку ми втратили// Вільна думка, 1992, № 15. p> 13. Сяменчик М. Я. Грамадска-палітичнае жицце на Беларусі у перияд ЛютаСћскай и Кастричніцкай ревалюций (сакавік 1917-сакавік1918 рр.). Ч. 1-2. Мн., 2001. p> 14. Сяменчик М. Я. ЛютаСћская (1917 р.) ревалюция на Беларусі// Гуманітарна-еканамічни веснік. 1997. № 3. br clear=all>
[1] Вада Х. Російські революції 1917 р. як комплекс революц...