Верховна влада може здійснюватися за законом і всупереч закону - на те вона і верховна. Закон ("право") - це те, чого бажає верховна влада, волевиявлення суверенної влади. Тому соціологічне поняття держави лише допускає, що повноваження державної влади можуть бути регламентовані законом, але стверджує, що закон для державної влади необов'язковий. Тут держава - це фактичні відносини веління і підпорядкування, фактична організація і діяльність влади, а не те, що формально наказується законами про владу. Сутність влади - це сила, не пов'язана ніякої законної формою. Сила може дотримуватися форму, але може і не дотримуватися. p align="justify"> Різновидом соціологічного поняття є марксистсько-ленінське поняття держави.
Тут сутність держави пояснюється через класове панування і класове насильство. Згідно марксистсько-ленінському вченню, суспільство з часу затвердження приватної власності поділяється на антагоністичні класи, а держава є політичною організацією економічно панівного класу. Таким чином, марксизм-ленінізм пояснює державу як антиправові організацію публічної політичної влади, природа якої така, що вона не може бути фактично обмежена навіть законом. Встановлену більшовиками в Росії "диктатуру пролетаріату" марксизм-ленінізм пояснює як "полугосударство", або "відмирає держава". Диктатура пролетаріату ("соціалістична держава") знищує приватну власність на засоби виробництва і тим самим основу антагоністичних класових протиріч. За диктатури пролетаріату вже немає експлуататорського економічно і політично панівного класу, а тому політичне насильство поступово вичерпає свою роль, влада перестане бути політичною, і на місці диктатури пролетаріату сформується організація комуністичного громадського самоврядування. Правда, керував процесом "відмирання держави" І.В. Сталін оголосив, що класова боротьба в країні буде загострюватися в міру будівництва соціалізму і диктатура пролетаріату буде "відмирати" через її посилення. Однак після смерті "вождя" в СРСР було офіційно оголошено, що диктатура пролетаріату вже завершилася, в країні склався монолітний радянський народ, що складається з дружніх класів (робочий клас, колгоспне селянство і соціальна "прошарок" - трудова інтелігенція); але держава ще не В«померло", а перетворилося на "загальнонародне соціалістична держава", в якому встановиться режим "соціалістичної законності".
З послідовної марксистсько-ленінської точки зору "загальнонародна держава" - це нонсенс. Якщо влада належить всьому народу, то ця влада не державна, не політична. Взагалі влада в суспільстві не може належати всьому народу. Публічна політична влада може здійснюватися апаратом держави від імені народу. Але оскільки це влада державна, то фактично вона здійснюється в інтересах лише одного класу, частин...