родажів. Це твердження відповідає ринковим принципом планування, і йому можуть заперечити тільки ті підприємства, обсяг випуску яких обмежений їх виробничою потужністю і вони продають стільки, скільки можуть призвести. Почасти їх заперечення будуть вірні: обсяг продажів у наступному прогнозному періоді для них дійсно буде визначатися обсягом виробництва, цей, у свою чергу, - готівкової виробничою потужністю або пропускною здатністю обладнання. Але якщо таке підприємство самостійно, воно буде зацікавлене в розширенні - якщо реалізується все, що вдається зробити, треба виробляти більше. І прогноз продажів на більш тривалий термін є необхідною для складання проектів розширення, насамперед проекту інвестицій. Якщо ж таке підприємство є частиною холдингу, то його бюджет буде тільки частиною основного бюджету головного підприємства, і ось той бюджет почнеться саме з прогнозу продажів. p align="justify"> Другим кроком є ​​паралельне або можна сказати одночасне складання бюджету виробництва і бюджету запасів. Цей бюджет привертає більше уваги з боку керівництва; але якщо не знати своїх запасів, припустимо, па початок періоду, як можна підрахувати, скільки потрібно виробляти? Може, виробляти найближчим часом взагалі нічого не сюїт, а має сенс розпродати. Значить, плануємо запаси - виробництво - знову запаси - звіряємо їх з складськими можливостями - коригуємо виробництво - запаси і т. д.
Третім кроком буде складання бюджету комерційних витрат і бюджету адміністративних витрат. При цьому варто пам'ятати, що комерційні витрати зазвичай носять напівзмінний або навіть чисто змінний характер і тому повинні плануватися у зв'язці з реалізацією. У той же час адміністративні витрати відображають лише розміри управлінського апарату. Значить, це витрати суто постійні, і їх бюджет може бути складений відокремлено. p align="justify"> На наступному, четвертому, етапі слід скласти бюджет постачання (він же бюджет закупівель). Вихідні дані для нього беруться з бюджету запасів і прогнозу продажів, іноді - з бюджету виробництва, які дозволяють розрахувати, скільки і якої сировини, матеріалів і комплектуючих в які терміни потрібно завезти. Інформація про платежі за поставки потім використовується при складанні бюджету грошового потоку. Бюджет виробництва на п'ятому кроці перетікає до бюджету витрати основних матеріалів. Можна сказати, що саме цей бюджет утворює другу сходинку: собівартість реалізованої продукції у Звіті про прибуток і збитки, з іншого - він показує, скільки сировини, матеріалів і комплектуючих буде витрачено для наміченого обсягу виробництва (потреба в ресурсах). Отже, там де є можливість складати бюджет основних матеріалів не тільки в грошовому, а й у натуральному вираженні, це бажано робити. На цьому ж, п'ятому кроці планується пряма (відрядна) заробітна плата, залежить від обсягів виробництва. p align="justify"> На шостому етапі має з'явитися бюджету непрямих виробничих витрат, тобто витр...