ові концепції правової держави, стала перспективною ідеєю з точки зору забезпечення стабільності в регіоні (1989 р.). Ідея правової держави і його основоположні початку виступали тут як передумова надійного міжнародного правопорядку. p> Разом з тим все виразніше стає видимим необхідність переосмислення методологічної парадигми права, корекція наших світоглядних позицій у правопонимании. Загальновідомо, що основними конкуруючими типами праворозуміння є правовий позитивізм і теорія природного права. p> Виходячи з цих уже усталених наукових догм, а також очевидних фактів історичної і справжньої реальної правової дійсності, мною пропонується інший спосіб прочитання, інший спосіб опису традиційних наукових проблем права під зміненою кутом зору, що відкриває нові можливості осягнення суті феномену права. p>
Так, сьогодні вже не секрет, що для внутрішнього національного права полі його впливу і впливу на коло значущих для держави і суспільства відносин істотно звужений. Цьому сприяє, як зазначалося вище, активна інтернаціоналізація права, якій, крім позитивних, іноді притаманні і негативні риси. Найчастіше воля, вимоги, пропозиції, рекомендації та висновки транснаціональних та інших міждержавних інститутів і компаній (ТНК, ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ, МВФ, АПЕК, ТЗ, ШОС і т.д.) істотно обмежують суверенітет держави по відношенню до власного праву. Окремі інтереси останніх вступають в пряме протиріччя з національними інтересами тієї чи іншої держави і суспільства. Звідси правовий позитивізм, який стверджує про производности права від держави, значно втрачає свою точку опори і стійкість, тому що сувереном стосовно праву стає не тільки окремо взята держава. Тому діюча до теперішнього часу практика відповіді на питання "Що є право?" Через пояснення, за допомогою самого ж права, наростає сумнівами. Змінна політична і правова реальність диктує необхідність формулювання більш широкого, що не орієнтованого на державу поняття права. Ця нова теоретична позиція повинна вплинути на правову реальність, більше виділяючи і акцентуючи увагу "на соціальному характері і значущості недержавного права
На думку шановного професора Марк ван Хука, нове "теоретичне визначення права повинно так структурувати наше спільне праворозуміння, щоб воно відповідало практиці і створювало рамки для чіткого, когерентного і раціонального права".
Якщо ж підходити до даної проблеми з позиції природно-правової концепції, тобто розуміти під правом міру справедливості, міру свободи, то тут також питань виникає більше, ніж відповідей. Останні події в країнах Близького Сходу, Африки, Перської затоки (Ємен, Лівія, Туніс, Єгипет, Сирія, Кот-Дівуар і т.д.) свідчать, що природно-правова концепція права перманентно також піддається випробуванням на міцність, відбиваючись, таким чином , на самої ідеї правової держави, способи її реалізації. Підводячи підсумки сказаного, можна зробити висновок, що пошук нового праворозуміння в сучасний період має привести до наповнення більш...