скрипка, баян чи акордеон, цимбали, бубон (Західне Поділля); скрипка, флоєрка, груба, цимбали, бубон (Гуцульщина). На теренах України, зокрема на Східному Поділлі, у багатьох селах з »явилися на початку XX ст. народні духові оркестри, что перейшлі в народне середовище Із військового побуту. До їхнього складу Переважно входила група саксгорнів (мідніх духових інструментів): Дві-три труби, один-два альти, один-два тенори, баритон, бас-Гелікон in Es (рідше одного - in В) и барабан Із тарілкамі ї іноді - тромбон. Подекуді ЦІ Оркестри даже перейнялі на собі функцію обслуговування різніх обрядових дійств (весілля, хрестин, похоронів та ін.), Якові зазвічай віконувала «троїста музика», что булу поступово вітіснена тут з народного побуту внаслідок переслідувань и жорстокости утісків Радянської влади. Під вплива румунської традіційної Музичної культури народні духові ансамблі сформуваліся ї на Буковіні, де в багатьох селах побутують дотепер.
Таке розмаїття жанрів традіційної Музичної культури, їх Поширення, Взаємодія різніх народномузічніх форм, тіпів и стілів, безперечно, що не может однаково мірою з «являтися на всій обшірній территории українських етнографічніх земель. Найбільшу єдність спостерігаємо в обрядових жанрах, Які всегда перебувалі Ніби під охороною самого обряду, что ПЄВНЄВ мірою позбавляло Проникнення в традіційну культуру чужинних ЕЛЕМЕНТІВ. Інші ж жанри вірізняються більшою діференціацією, зумовленості передусім впливим сусідніх народів. Так, на Східній Україні в народномузічній творчості украинцев помітній взаємозв »язок Із Преса протяжно піснею підголосково-поліфонічного складу; на Буковіні, Гуцульщині та Закарпатті (зокрема, в інструментальній музіці) - Із румунський традіційною культурою, якові привнесли сюди мандрівні цигани-музиканти; на чімалій территории західного регіону - Із мелодіямі польських, Словацькою и даже угорських пісень. Прот український музичний фольклор загаль вірізняється НАДЗВИЧАЙНИХ самобутністю й орігінальністю. [3]
4. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом
За систематики Е. Горнбостля - К. Закса, традіційні музичні інструменти украинцев поділяються на Такі групи:
. Самозвучні:
а) дзвони Великі, середні и Малі, дзвіночки (гуцульське - «колокірец», в других регіонах - «Дзвіночок», «Дзвінок»). Побутують ще в усіх реґіонах України в церковних ритуалах, пастуша ПОБУТІ ТОЩО;
б) дримба (бойківське локальне - «дрімля», «друмля», «торомба»), подвійна дримба. Колись властіва більшості территории України, тепер зберіглася позбав в Карпатах, Переважно як Індивідуальний інструмент жінок;
в) Калатай, клепали. (Гуцульське - «торохкавка»). Активно функціонує як своєрідна заміна дзвонів у страсно п'ятницю в Галичині;
г) било - дерев'яна підвішена дошка, по якій вдаряють двома молоточками. Застосовується, як и Калатай-клепали, в страсно дійствах после Вінос плащаніці;
д) деркач (крім страсно рітуалів широко побутує в усій Україні як дитяча іграшка).
. Духові:
а) луска (загальноукраїнське - «береста», гуцульське - «попіскало») - Вільний аерофон, ще й поніні широко вживаний у роли «вабця» (рос. «манок»), дитячої іграшки, екзотічного «розважального» інструмента;