Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Система страхування вкладів: російський і зарубіжний досвід

Реферат Система страхування вкладів: російський і зарубіжний досвід





вати нарівні з федеральними та іноземними банками. Система страхування внесків зробила ринок приватних вкладів набагато більш, так би мовити, гомогенним. Тобто, якщо раніше була чітка ніша Ощадбанку, іноземних банків, середніх, найбільших приватних банків, то зараз, в общем-то, між усіма ними йде досить гостра конкурентна боротьба. В даний час кошти, залучені від фізичних осіб, які не мають настільки суттєвою концентрації в Москві і достатньою мірою розподілені по регіонах.

У період введення в дію системи страхування вкладів у професійній та навколобанківську середовищі існували побоювання, що її безпосереднім результатом може стати зростання нестабільності банківської системи. Найбільші побоювання викликала можливість переходу вкладників з більш надійних в менш надійні банки, які проводять високоризикову політику і пропонують високі відсотки за вкладами. Справа в тому, що з введенням системи страхування вкладникам в межах застрахованої суми стало нічого побоюватися банкрутства банку і з'явилася можливість орієнтуватися виключно на процентну ставку.

Однак ці побоювання не виправдалися. По-перше, перетік вкладників сьогодні неістотний. Навіть з урахуванням можливого зростання числа «непостійних» вкладників усіх категорій, що метаються з банку в банк у пошуках кращих умов, говорити про перетікання вкладників як про загрозу стабільності банківського сектора зараз не варто. Перерозподіл вкладників в результаті появи різниці в ставках не буде масовим явищем в Росії. Різниця в ставках не настільки істотна, і, швидше за все, більшість клієнтів збережуть лояльність до банків, де зараз обслуговуються. Тим більше що витрати на переведення депозитів з одного банку в інший співставні з тією різницею, яка можлива за ставками.

По-друге, перевірки ЦБ при вступі в систему можна оцінювати в цілому як досить ретельні. Принаймні, щодо банків, які могли б створити якусь загрозу для стабільності сектора і здатності виконувати свої зобов'язання. При цьому перевірки, очевидно, дали позитивний результат - банки очистили баланси, позбулися від неліквідних інструментів, зробили більш прозорою структуру власника.

Таким чином, введення системи страхування вкладів зробило досить позитивний вплив на розвиток регіонального банківського сектора. Даний позитивний ефект може бути посилений. В якості варіантів тут можна називати збільшення страхової суми до 800 - 1000 тис. Руб., Зміна методики розрахунку внесків банків у фонд страхування і більш активне поширення інформації про систему страхування внесків. Незважаючи на те, що інформації, яку поширює Агентство по страхуванню внесків, на думку багатьох, вже достатньо, доцільно збільшити обсяг інформації в загальнодоступних ЗМІ, таких як телебачення, загальноросійські газети, радіо. Було б добре, якби інформацію про систему страхування розсилали централізовано поштою, що особливо актуально для регіонів.

При цьому функцію інформування населення має взяти на себе Агентство по страхуванню внесків. Самі ж банки, регіональні зокрема, брати в цьому активну участь не бажають. Причина - додаткові витрати, пов'язані з випуском інформаційних матеріалів. Однак і вони повинні виконувати свою частину роботи в даному напрямку, інформуючи вкладників відповідно до рекомендацій Агентства.

Історично склалося, що російська система страхування вкладів, яка спочатку була створена як «платіжна каса» (цим терміном (в англомовному варіанті - «pay-box») прийнято називати системи, чиї функції обмежуються збором внесків з банків-учасників і виплатою страхового відшкодування вкладникам при настанні страхового випадку), з плином часу стала виконувати ще дві важливі функції. У серпні 2004 року законодавці наділили Агентство по страхуванню внесків функцією корпоративного ліквідатора банків, а в жовтні 2008 року - функцією санатора кредитних організацій. Ці три функції тісно взаємопов'язані і дозволяють з більшою ефективністю вирішувати завдання зміцнення стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, підвищення ринкової дисципліни в банківському секторі.

Фінансова криза продемонстрував значний потенціал системи страхування вкладів для мінімізації її негативних наслідків. Робота Агентства по оперативної виплаті відшкодування вкладникам разорявшихся банків сприяла швидкому припиненню відтоку вкладів з банків і відновленню зростання обсягів коштів, розміщених населенням в кредитних організаціях. Цьому також послужило своєчасне зміна ключового параметра системи страхування вкладів - розміру страхового відшкодування. У жовтні 2008 року він був збільшений з 400 тис. Руб. до 700 тис. руб. з одночасним скасуванням 10-процентної франшизи. Діяльність Агентства по санації 18 системно значимих банків дозволила знизити рівень соціальної напруженості в ряді регіонів країни, запобігти поши...


Назад | сторінка 8 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Організація систем страхування вкладів фізичних осіб в Російській Федерації ...
  • Реферат на тему: Аналіз розвитку системи страхування вкладів в Росії
  • Реферат на тему: Агентство страхування вкладів
  • Реферат на тему: Актуальні питання обчислення та сплати обов'язкових страхових внесків, ...
  • Реферат на тему: Система страхування вкладів фізичних осіб в Російській Федерації