align="justify"> колективну ефективну річну дозу не більше 1 люд.-Зв, або коли при колективної дозі більше 1 люд.-Зв оцінка за принципом оптимізації показує недоцільність зниження колективної дози.  
 Для забезпечення радіаційної безпеки при нормальній експлуатації джерел випромінювання необхідно керуватися такими основними принципами: 
  НЕ перевищення допустимих меж індивідуальних доз опромінення громадян від усіх джерел випромінювання (принцип нормування); 
  заборона всіх видів діяльності з використання джерел випромінювання, при яких отримана для людини і суспільства користь не перевищує ризик можливої ??шкоди, заподіяної додатковим опроміненням (принцип обгрунтування); 
  підтримання на можливо низькому і досяжному рівні з урахуванням економічних і соціальних факторів індивідуальних доз опромінення і числа опромінюваних осіб при використанні будь-якого джерела випромінювання (принцип оптимізації). [7] 
  Для обгрунтування витрат на радіаційний захист при реалізації принципу оптимізації приймається, що опромінення в колективній ефективній дозі 1 люд.-Зв призводить до потенційного збитку, рівному втрати приблизно 1 люд.-року життя населення. Величина грошового еквівалента втрати 1 люд.-року життя встановлюється окремими документами федерального рівня в розмірі не менше 1 річного душового національного доходу. Для найбільш повної оцінки шкоди, що може бути нанесений здоров'ю в результаті опромінення в малих дозах, визначається збиток, кількісно враховує як ефекти опромінення окремих органів і тканин тіла, що відрізняються радиочувствительностью до іонізуючого випромінювання, так і всього організму в цілому. 
  До заходів щодо забезпечення радіаційної безпеки відносяться: 
  проведення комплексу заходів правового, організаційного, інженерно-технічного, санітарно-гігієнічного, медико-профілактичного, агротехнічного, виховного та освітнього характеру; 
  здійснення органами державної влади та управління громадськими об'єднаннями, іншими юридичними особами та громадянами заходів щодо дотримання норм і нормативів в галузі радіаційної безпеки; 
  інформування населення про радіаційну обстановку та заходи щодо забезпечення радіаційної безпеки; 
  навчання в галузі забезпечення радіаційної безпеки [8]. 
  Безпека АЕС стає у пряму залежність від забезпечення якості на всіх етапах проектування, спорудження та експлуатації станцій. В останні роки в Росії, тому числі і в атомній енергетиці, розпочато впровадження Державних стандартів Системи якості на базі міжнародних стандартів ISO серії 9000. 
  Відповідно до вимог нормативного документа «Вимоги до програми забезпечення якості для АЕС (ПНАЕГ - 1-028-91) розроблена перша редакція програми забезпечення якості при експлуатації Курської АЕС». Програма визначає комплекс вимог до системи якості при експлуатації АЕС та викладена в «Заяві про політику в галузі якості». Документ встановлює принципи, цілі, організацію, відповідальність щодо забезпечення якості при експлуатації АЕС, а також з його контролю. 
				
				
				
				
			  Політика керівництва КуАЕС в частині забезпечення якості при експлуатації охоплює наступні основні напрямки діяльності: 
  вдосконалення проектних і конструкторських рішень по обладнанню та системам, застосовуваним на АЕС, і максимальне їх наближення до вимог нової нормативно-технічної документації з безпеки; 
  - вдосконалення системи підготовки та проведення технічного обслуговування та ремонту обладнання і систем АЕС; 
  - вдосконалення документації та процедур, якими персонал АЕС керується у своїй роботі; 
  - вдосконалення системи підготовки персоналу та підвищення його професійної кваліфікації; 
  вдосконалення організаційної структури управління АЕС. 
  Відповідно до плану заходів щодо реалізації рекомендацій АССЕТ МАГАТЕ, яка проводилася на Курській АЕС у липні 1992 р ведеться розробка симптомно - орієнтованих інструкцій для операторів БЩУ (блочних щитів управління). 
   Висновок 
   Наявність в Курській області радіаційно небезпечного об'єкта - Курської АЕС - обумовлює актуальність проведення постійного моніторингу радіаційної обстановки на території м Курська і області. 
  У висновку відзначимо, що мета і завдання курсової роботи досягнуті: 
  дана характеристика радіаційно небезпечних об'єктів в точності Курської АЕС; 
  розкриті вражаючі фактори і стадії розвитку радіаційних аварій; 
  узагальнені способи радіаційного захисту населення; 
  представл...