транспорту, тракторів і механізмів, розміщувати городи;
. виробляти меліоративні роботи, споруджувати зрошувальні та осушувальні системи;
. виробляти гірські, будівельні, монтажні та вибухові роботи, планування грунту (письмовий дозвіл на виконання підривних робіт в охоронних зонах трубопроводів видається тільки після подання підприємством, що виробляє ці роботи, відповідних матеріалів, передбачених Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах, затвердженими Проматомнадзору);
. виробляти геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші вишукувальні роботи, пов'язані з пристроєм свердловин, шурфів і взяттям проб грунту (крім грунтових зразків).
Підприємства та організації, які отримали письмовий дозвіл на ведення в охоронних зонах трубопроводів робіт, зобов'язані виконувати їх з дотриманням умов, що забезпечують збереження трубопроводів, засобів технологічного зв'язку і розпізнавальних знаків, і несуть відповідальність, встановлену законодавством.
Підприємствам трубопровідного транспорту дозволяється:
· під'їзд у відповідності зі схемою проїздів, узгодженої з землевласником, землекористувачем, автомобільного транспорту та інших засобів до трубопроводу і його об'єктам для обслуговування та проведення ремонтних робіт;
· пристрій в межах охоронної зони шурфів для перевірки якості ізоляції трубопроводів і стану засобів їх електрохімічного захисту від корозії і виробництво інших земляних робіт, необхідних для забезпечення нормальної експлуатації трубопроводів, з попереднім повідомленням про це землевласника, землекористувача;
· при аваріях виробляти всі види робіт, пов'язані з їх ліквідацією (проїзд, рубку і валку лісу, пересипання меліоративних каналів, пристрій проїздів через меліоративні канали, скидання забрудненої води, розвантаження техніки, потраву сільськогосподарських угідь, пристрій межових доріг і т.д.).
Підприємства трубопровідного транспорту після закінчення планових або аварійних ремонтно-відновлювальних робіт на трубопроводах зобов'язані відшкодувати землевласникам, землекористувачам збитки, завдані при виконанні зазначених робіт, і привести порушені землі в районі виробництва робіт у стан, придатний для подальшого використання за призначенням.
Визначення збитків землевласників, землекористувачів проводиться в порядку, передбаченому актами законодавства.
Будівництво житлових масивів (населених пунктів), промислових та інших об'єктів, окремих будівель, будов (житлових і нежитлових) і споруд може проводитися в районі перебування діючих, споруджуваних і проектованих трубопроводів при строгому дотриманні мінімальних відстаней від осі трубопроводу (від його об'єктів) до будівель і споруд, передбачених будівельними нормами і правилами з проектування магістральних трубопроводів.
Також в Правилах охорони магістральних трубопроводів є ціла глава Облаштування трас трубопроводів raquo ;. У ній сказано як маємо відзначати траси трубопроводів.
Управління землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики є частиною управління природокористуванням і охорони навколишнього середовища. Його особливості обумовлені своєрідністю названих земель як земельних ділянок, наданих юридичним та фізичним особам для розміщення відповідних об'єктів та здійснення виробничої діяльності, розміри яких визначаються відповідно до державних норм та містобудівною документацією. Здійснювана на подібних землях діяльність надає шкідливий вплив як на самі землі, так на навколишнє середовище в цілому. Це дозволяє розглядати державне управління землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики в еколого-правовому аспекті.
Якщо виходити з норм законодавства РБ, то можна визнати управління одним з правочинів права державної власності на землю неправомірним. Складові право власності правомочності чітко визначені як Конституцією, так і цивільним законодавством: це правомочності володіння, користування і розпорядження. Цивільний кодекс не пов'язує поняття управління майном з вмістом права власності на нього.
Державне управління в галузі використання і охорони земель здійснюють Президент, Рада Міністрів, місцеві виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважений на це орган - державний орган із земельних ресурсів та землеустрою, що діє відповідно до законодавства Республіки Білорусь. [1, ст.5]
Однак дану норму не можна вважати вичерпною, в ній названі не всі суб'єкти, що здійснюють державне управління землями. В якості напрямків їх діяльності можна назвати контроль у галузі охорони навколишнього середовища, планування та організацію територій, визначення порядку використання земельних ділянок і т....