нів, якщо він не задовольняє його потребам або не володіє необхідними властивостями (ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів»).
При виявленні неналежної якості товару протягом гарантійного терміну, споживач має право за своїм вибором вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару, або заміни на товар належної якості або розірвання договору з відшкодуванням понесених збитків (п. 1. ст.14 Закону «Про захист прав споживачів»).
У разі письмової відмови продавця у задоволенні обґрунтованих вимог споживача, споживач має права вимагати неустойку у розмірі 1% на день від вартості товару (п. 4 ст. 14 Закону «Про захист прав споживачів»).
Усі громадяни РК мають право на отримання товарів, послуг та інших благ в асортименті й обсягах, відповідних гарантованого рівня споживання.
Гарантований рівень споживання і відповідний йому мінімальний середньодушовий рівень доходу, порядок та строки їх перегляду, а також заходи щодо їх забезпечення встановлюються законодавчими актами РК, а також рішеннями місцевих Рад народних депутатів щорічно при затвердженні відповідних бюджетів.
Кабінет Міністрів РК, виконавчо - розпорядчі органи зобов'язані забезпечити:
можливість придбання усіма громадянами товарів і послуг в асортименті та в обсягах, відповідних гарантованого рівня споживання, за цінами, які приймалися в розрахунок при визначенні мінімального середньодушового рівня доходів;
в окремих областях і містах, де відсутня можливість вільного придбання зазначених товарів і послуг, має вводитися їх нормований розподіл.
Для захисту своїх прав споживач може звернутися:
з досудовим письмовою заявою до продавцю (виконавцю), який порушив право;
в уповноважені державні органи зі скаргою на незаконні дії продавця (виконавця);
в товариство захисту прав споживачів;
до суду з позовною заявою.
При задоволенні вимоги суд виносить рішення про виконання обов'язків, передбачених п.3 закону «Про захист прав споживачів», в натурі, а при відсутності можливості забезпечити придбання товарів і послуг в обсязі гарантованого рівня споживання - про виплату грошової компенсації в розмірі, що забезпечує вільне придбання встановленої кількості товарів і послуг за сформованими в регіоні цінами.
Споживач має право на вільне придбання товарів народного споживання шляхом укладення договору роздрібної купівлі - продажу, за яким продавець (роздрібне торговельне підприємство, об'єднання) зобов'язується передати іншій стороні - споживачеві, у власність товари народного споживання належної якості, надає йому обумовлені договором послуги, забезпечує високу якість і культуру торговельного обслуговування, а споживач зобов'язується сплатити певну грошову суму.
Договір роздрібної купівлі - продажу вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди про предмет договору, ціну та іншим умовам, на узгодженні яких наполягає хоча б одна зі сторін.
Виставлення у внутрішніх і зовнішніх вітринах торгових підприємств товарів, оформлених ярликом цін, пред'явлення відвідувачам меню підприємствами громадського харчування визнається пропозицією укласти договір роздрібної купівлі - продажу.
Договори роздрібної купівлі - продажу, що виконуються при його скоєнні, полягають в усній формі незалежно від вартості товару. Договори роздрібної купівлі - продажу, виконувані ні при їх вчиненні (за попередніми замовленнями, при посилкової торгівлі, при продажу легкових автомобілів та в інших випадках), полягають у встановленій для таких договорів письмовій формі.
Умови договору, що ущемляють права споживачів у порівнянні з правами, встановленими Законом або типовим договором, визнаються недійсними. Якщо в результаті застосування умов договору споживачеві було заподіяно шкоду, то ця шкода має бути відшкодована виробником (продавцем) у повному обсязі.
Споживач має право на відшкодування шкоди, заподіяної йому виробником (продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій або торговою діяльності.
Роздрібне торговельне підприємство, об'єднання повинні дотримуватися обов'язковий асортиментний мінімум товарів, що затверджується виконавчо - розпорядчим органом.
У разі відмови торгового підприємства укласти договір через відсутність у продажу товару, передбаченого асортиментним мінімумом, на торговельне підприємство покладаються обов'язки інформувати покупця про можливість придбання товару в інших магазинах, часу ймовірного надходження їх у продаж.
Споживач і працівник ...