Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Адипінова кислота

Реферат Адипінова кислота





в. при температурі 130-180 Лљ С для розкладання азотистих з'єднань і щавлевої кислоти. Продукт розчиняють у воді, пропускають через ионит для зв'язування іонів Сі, і V , відганяють воду, гріють 1-3 ч. при температурі 200-240 В° С і після перегонки отримують суміші ДКК (27).

У вітчизняній практиці в утворюються поряд з адипінової кислотою низькомолекулярних дикарбонових кислотах (щавлевої, янтарної, глутарової) з метою підтримки цих домішок на певному рівні, що дозволяє отримувати чисту адипінової кислоту, з циклу виводять частина рециркулирующим суміші, а після виділення з неї адипінової кислоти, залишок піддають переробці, яка полягає у видаленні азотної кислоти. Ступінь вилучення адипінової кислоти з маткового розчину складає в середньому 47,3%. Відхід виробництва не знаходить кваліфікованого застосування і або спалюється, або знешкоджується шляхом біохімічного розкладання. Ці рекомендації не задовольняють промислове виробництво як з економічної, так і з екологічної точки зору. Фахівці Вост.-Укр. ун-ту, Сєвєродонецького технологічного ін-ту Колеснікова Т.Б., Дишловий В.І., Каут У Л (28) розробили метод переробки відведеного маточного розчину, що дозволяє збільшити ступінь вилучення дикарбонових кислот. Суть методу в тому, що кристалізацію ведуть в кристалізаторі - флотаторі шляхом барботування в нього повітря з лінійною швидкістю 3,3-8,0 м/годину і одночасним охолодженням суспензії до 20-22 Лљ С. У результаті досліджень виходить, що барботажний спосіб переробки відведеного маточного розчину забезпечує підвищення ступеня вилучення адипінової кислоти до 94% замість 47,3% без використання фільтрувального обладнання. Крім того, виділяється розчин, збагачений янтарною кислотою, яка може знайти застосування для використання у виробництві мінеральних добрив з фізіологічно активними властивостями або для зняття накіпеотложеній в теплообмінної апаратурі. Ступінь вилучення янтарної кислоти з відходів становить 94-99%.

Фахівці "Об'єднання Азот "і Сєвєродонецького технологічного інституту вважають, що для зменшення кількості відходів доцільно підвищити селективність окислення, а для спрощення технології переробки плаву НДК в реалізовані товари, бажано процес окислення здійснювати за безсольових методу. Відомо, що для того, щоб у безсольових методі не підвищилася норма витрати по циклогексанолу і не знизилася б продуктивність установки по адипінової кислоті, застосовують органічні активатори окислення. Найбільш ефективним активатором є ацетальдегід в кількості 2% від маси циклогексанолу, де селективність окислення підвищилася на 7,5%, тоді, як з використанням 1% мідно-ванадієвого каталізатора, тільки на 3,8%. При дослідженні інших органічних речовин (етиленгліколь, щавлева кислота, глутарова кислота), які є або виробляються на Сєвєродонецькому ПО " Азот ", на здатність активізувати процес окислення, виявилося, що більш висока селективність досягається при використанні суміші глутарової і янтарної кислот (13% і 3%). Однак, для зміни складу циркулюючого реакційного розчину в бік підвищення змісту глутарової кислоти до 13,0% при збереженні постійним змісту бурштинової кислоти на рівні 3,0%, будуть потрібні деякі зміни в технології на стадіях виділення НДК. Наприклад, змінити умови переробки відведеного маточного розчину, щоб при фільтруванні суспензії в осад практично повністю переходили бурштинова і адипінова кислоти, а фільтрат, який представляє розчин глутарової кислоти і мідно-ванадієвого каталізатора в 57-59% - в азотній кислоті повертати в цикл окислення. При такому оформленні виробництва тверді відходи виключаються, оскільки виділяється бурштинова кислота може бути реалізована. Застосування щавлевої кислоти або формаліну натомість мідно-ванадієвого каталізатора може бути економічно обгрунтована, оскільки плав НДК в даному випадку може бути використаний в народному господарстві і, отже, скорочуються витрати на знищення відходів. Крім того одержувана адипінова кислота, як більш чиста і не містить навіть слідів міді, може застосовуватися в харчовій, фармацевтичній й парфумерної промисловості натомість лимонної кислоти (29).

Фахівці також вважають, що в виробництві адипінової кислоти доцільно до згущувачі і центрифузі підключити вакуум, що дозволить у два рази зменшити кількість відведеного маточного розчину, т.е відповідно зменшити кількість твердих відходів: підвищити вміст глутарової та бурштинової кислот в циркулюючому розчині відповідно до 13 і 6% мас., що дозволить підвищити селективність окислення до 96-97% і відповідно на 3-5% збільшити вихід товарної адипінової кислоти (30).

Плав НДК, який є побічним продуктом виробництва адипінової кислоти, є прекрасним реагентом для видалення накіпеоб-разования на теплообмінних поверхнях. Щорічно його утворюється і не використовується до 2000 т. Одержуваний плав на підприємствах в Нині або спалюється, або знешкоджується біохімічним розкладанням. У лабораторних умовах фахівцями Колесни...


Назад | сторінка 9 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Виробництво адипінової кислоти
  • Реферат на тему: Окислення щавлевої кислоти перманганатом калію
  • Реферат на тему: Отримання сірчаної кислоти шляхом переробки відходів виробництва діоксиду т ...
  • Реферат на тему: Витяг кремнефтористоводородной кислоти при процесі виробництва фосфорної ки ...
  • Реферат на тему: Вплив вологості вихідного мономера акрилової кислоти на практично важливі в ...