Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Інтеграційні процеси в мережевій торгівлі м Красноярська

Реферат Інтеграційні процеси в мережевій торгівлі м Красноярська





ичина конфлікту виробників і торгових мереж полягає в різних фінансових зборах в користь роздрібного продавця: плата за входження в мережу, за участь у просуванні, за зберігання, за використання торгових площ, за повернення непроданого товару, організацію і проведення промоакцій.

Федеральний закон «Про основи державного регулювання торговельної діяльності в Російській Федерації», який набув чинності 1 лютого поточного року, покликаний відрегулювати взаємодія виробників і торгових мереж, а також обмежити «плату за вхід» в торговельну мережу для виробників продуктів харчування та сільськогосподарської продукції.

У відповідності до цього закону всі договори поставок повинні бути приведені до єдиного формату. Рітейлерам забороняється брати з постачальників продовольства будь-яку плату, крім бонусів за обсяг, розмір яких не повинен перевищувати 10%. Відповідно до закону, націнка мережі обмежується 30%, при збільшенні максимальних ставок держава бере на себе обов'язки з регулювання ціни товару, що знаходиться на полицях торговельній мережі.

Тільки встановлені довгострокові партнерські відносини між виробниками і торговими мережами можуть дати позитивний результат. Таке партнерство має на увазі і компенсацію можливих ризиків. Запорукою успіху був, є і буде діалог рітейлерів і виробників на основі взаємної довіри.

Найважливішою сферою вдосконалення партнерських відносин виробників і торгових мереж є швидко розвивається технологія рітейлу, а саме: взаємовигідна і ефективна торговельна логістика. Окремою темою для обговорення можливих партнерських програм є співпраця в галузі перекладу документообігу в електронний вигляд, розширення системи електронних торгів. Необхідна розробка галузевих стандартів електронного обміну. ??

Цілком можливо і створення самостійного гравця на товарному ринку - якогось розподільного центру, побудованого постачальниками зі значними фінансовими засобами. Подібний холдинг гарантуватиме виробникам певний рівень продажів в будь-якому регіоні країни, своєчасність повернення грошей і правильне ведення цінової політики. Торговельним мережам співпрацю з мега-альянсом буде цікаво тому, що розподільний центр стане держателем комплексного асортиментного портфеля. Диференційований підхід до кожної конкретної торгової мережі гарантуватиме ефективність такої співпраці.

Однаково вигідною і для виробника, і для рітейлера може виявитися продукція privatelabel. При цьому private label може повторювати назву мережі - наприклад, власна торгова марка «Перехрестя» або, ближче до Красноярську, - «Алпі», а може і не бути однойменної, як, наприклад, «Чудо-блюдо» у мережі «Коровай». Або цукор - просто «Цукор» в «Командорі» з позначкою «СТМ».

Рітейлери в рамках продукції privatelabel працюють з різними виробниками - місцевими та знаходяться не тільки за межами краю, а й за кордоном. Наприклад, «Коровай» овочеву продукцію для СТМ купує у В'єтнамі. «Командор» для 57 позицій СТМ зумів знайти в основному місцевих виробників, за винятком двох кемеровських.

Однак питання про можливості збільшення збуту і додаткової завантаженості виробничих потужностей ще необхідно вивчати. Випуск privatelabel припускає позитивні відповіді на питання: «Чи готовий регіональний виробник виготовляти таку продукцію і чи зможе рітейлер проконтролювати її якість?» Партнером і основним виконавцем має виступити виробник. Така можливість представляється тим товарам, що не асоціюються у споживача з конкретними торговими марками, наприклад гречана крупа, рис, цукор, сіль, сухарики та ін. Сьогодні власні торгові маркіпредставляются вельми перспективними.

Практично у кожного рітейлера є і власне виробництво, що займає в загальній лінійці продукції гідне місце. За оцінкою заступника комерційного директора з СТМ мережі «Командор» Максима Вертунова, продукція власного виробництва в залежності від формату магазину займає від 7 до 15%.

Так торгова мережа «Командор» має найбільшу за Уралом фабрику-кухню, яка виробляє щодня кілька тонн смачною і свіжою салатно-кулінарної, м'ясної, кондитерської продукції спеціально для магазинів «Командор» і «Алея».

Торгова мережа «Spar» - єдина роздрібна мережа в регіоні, чий виробничий комплекс має сертифікат за міжнародною системою менеджменту якості ISO 9001.

В середньому в день один магазин торговельної мережі продає продукції власного виробництва на 50-60 тис. руб. На новорічні свята приріст становить 30-40%. Дохід одного магазину в місяць від торгівлі власною продукцією - в середньому 700 тис. Руб. в місяць. Середня рентабельність становить 70% у мережі, а централізоване виробництво (включаючи м'ясне) - 45% [13].

Реагуючи на споживчий попит більшість мереж прагнуть ...


Назад | сторінка 9 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції
  • Реферат на тему: Пільги з податку на прибуток для виробників сільськогосподарської продукції ...
  • Реферат на тему: Поведінка виробників. Виробництво та витрати виробництва
  • Реферат на тему: Регулювання діяльності роздрібної торговельної мережі
  • Реферат на тему: Розробка рекламної продукції в мережі інтернет